Розділ 9

Через  три години та тридцять п'ять хвилин  нові учні Вівату приземлилися в аеропорту  Бориспіль.  Біля головного входу  дітей  зустрічає Ліка Романова. Вона швидко ставить  речі до машини, а потім наказує білявці та шатену пристебнутися. 

Минає ще декілька годин, поки  чорний джип зупиняється біля будинку Островських. Марина та Віталій запрошують Дмитра та Поліну залишитися  на обід. Тим часом прокидається Маркіян та його друзі. Вчора вони перевершили самих себе. Репетирували шість годин поспіль. 

— Пропоную, щось перекусити, а потім продовжимо. — білявий піднімає з підлоги золотий ролекс. 

Подарунок батьків на щістнадцятиріччя. Ось вона безмежна любов рідних. Марк зовсім не звертав ніякої уваги на ці дешеві  понти. В його розумінні любов, то найцінніший скарб, а не якийсь  механізм за кілька десятків тисяч евро. 

— Я згоден. Наче, непогана ідея. — Рома тягнеться до свого телефону. 

Кілька неприйнятих викликів від Діми та Поліни. Хлопець якраз збирався їм зателефонувати, але поява Анжеліки Едуардівни в студії звукозапису змінила його плани. Жінка присіла на канапу та почала перебирати  руками струни гітари. 

— Маркіяне, до тебе там дехто приїхав. — брюнетка розуміла, що Поліщук та Адаменко тут не просто так. 

Має ж бути якесь логічне пояснення їхньої появи в Києві. Романова не знала якого біса тут робить син власниці детективного агентства? Напевно, виконує доручення своєї любої матусі?  Брюнетка не хотіла знову бруднити свої руки. Вже вистачить Розінської, Літкевич та тієї незнайомки в дивакуватій карнавальній масці.

— Друже, ходімо скоріше. — Ден встає з крісла та ставить подушки на місце. 

Гриценко не знав кого там принесло о такій порі, але привітатися все одно доведеться. Після того, як він пограв трохи на синтезаторі стало якось легше на душі. Березюк не зможе постійно його ігнорувати. Ще сама приповзе. Благатиме, щоб Денис її пробачив. 

— Марку, чого стоїш, як вкопаний? — Даніель підходить до свого найкращого друга. 

Йому не дуже подобалося те, що водій Островських може приходити сюди, коли їй заманеться. 
В кожної людини має бути свій особистий простір. На цьому вже неоднократно наголошували батьки Маркіяна. Шкода, що до когось це не доходить. 

Ліка залишається в студії звукозапису, а хлопці йдуть геть. Марина та Віталій вже розпорядилася, щоб подали чай з імбирним печивом до вітальні, бо такі почесні гості в них рідко бувають. 

— Діти, пригощайтеся. — Островський намагався бути ввічливим, щоб не налякати сина свого бізнес партнера.

Чоловік весь час спостерігав за Поліною. Гарна дівчина. Однак, щось в її погляді насторожило Віталія Миколайовича. Змусило його нервувати.

— Дякую. — Адаменко лише вдає, що задоволена.

Насправді їй некомфортно з цими людьми. Якісь вони дивні. Особливо, водій Островських. Постійно зиркала на неї та Дмитра, поки вони їхали сюди. Нічим від її матері не відрізняється.  Така ж сама байдужа та нещира.

— Я так розумію ваш син музикант? — юнак вже вдосталь наслухався про Банду. 

Батько його найкращої подруги просто марив цим гуртом. Вже навіть домовився про їхнє прослуховування. Про творчість Поліни в Поліщука вже була своя думка, але  зараз юнак має дізнатися бодай щось про той Віват. І зробити це якомога скоріше, щоб допомогти покарати винного в смерті Лілії Ярчук. 

Марк, Рома, Ден та Даня прийшли несподівано. Ніхто не очікував тут побачити двох підлітків. Вони вже розмріялися про те, що нарешті  зустрінуться з продюсером Адаменком. Зможуть з ним особисто поговорити про свої переваги та недоліки. 

— Мамо, тату, хто це такі? — білявий не звик першим ставити запитання, але якщо вже склалася така ситуація, ти чому б не ризикнути? 

Все одно гірше вже не може бути. Добре, що сьогодні вихідний. Два дні свободи попереду. Ніхто не задаватиме купу домашніх завдань та викликатиме до дошки. 

— Поліна та Дмитро. Ваші нові однокласники. — Марина не мала ніякого наміру, щоб приховувати правду від власного сина. 

Ірина Максимівна вже була поставлена до відома. Островським тільки залишалося дати свою згоду на перевід учнів з Лондонської школи мистецтв. Такий порядок. Інвестори мають бути в курсі того  хто навчатиметься в закладі, який вони щедро спонсорують. 

— Несподівано якось. — Ден був вражений. 

Яка нормальна людина проміняє туманний альбіон на Київ? Гриценко вирішив не здіймати галас. Це будинок Марка. І йому вирішувати хто має залишитися, а кому краще піти. 

— Привіт. Мене звуть Даніель. — Денисюк на відміну від своїх друзів спокійно сприйняв те,  що в  їхньому класі з'являться новенькі. 

Особливо, його зацікавила дівчина. Білявка з голубими очима. Чимось нагадувала Юлю. Відверто кажучи Гордієнко, також відносилася до цього типу. Невже, Даня до кінця свого  життя западатиме на таких дівчат? 

— Поліна Адаменко. Приємно познайомитися. — дівчина простягає Денисюку свою руку.

В душі вона глибоко ображена на свого тата. Він повністю зруйнував її мрії. Залишив за бортом, як непотрібний баласт. Тепер весь свій вільний час витрачає на ту Банду. Божевілля якесь.

— Нарешті ви приїхали. — Рома одразу ж кинувся обіймати своїх найкращих друзів.

Для нього це стало приємним сюрпризом, бо бачилися вони не часто. Лише на свята. Зарудняк усвідомив, що Маркіян розраховував побачити тут Ярослава Борисовича, але Поліна його дочка. Довірена особа Адаменка. Дівчина сама прекрасно впорається з їхнім прослуховуванням, а потім повідомить продюсеру про його результати.

—  Ти знаєш рідних та близьких того чоловіка ? — білявому стало цікаво, що саме пов'язує його кузена та цих двох.

Островський аж ніяк не планував весь вечір просидіти вдома. На вулиці прекрасна погода. Це чудова можливість прогулятися трохи, аби зібратися з думками. 

— Так, бо Поля  дочка Ярослава Борисовича, а Діма  його хрещеник. —  Зарудняк очам своїм не вірить.