Розділ 2

Альбіна та Яніна непомітно пройшли повз Розінську та Літкевич. Вони про щось шушукались. Склалося таке враження, що Макс та Влад готують  якусь пастку. Чорнява сховалася за дверима, щоб краще чути їхню розмову, а  її сестра в цей час все записала на диктофон. 

— Соню, ти принесла транквілізатор? — донька міського голови вже давно планувала помститися Яні. 

Макс не хотів приймати в цьому участь, але Маргарита почала його шантажувати. Вона змусила свого брата мовчати. Не відкривати всіх її задумів. Навіть не дихати в бік Островського. Триматися від  його друзів подалі, бо ті кретини можуть все зіпсувати. 

— Так. Я підсиплю його в склянку з пепсі - колою. — русява дістає з упаковки декілька пігулок. 

Влад намагається якось попередити Вадима та Уляну про небезпеку. Його дівчина вже переходить всі межі. Юнак переводить свій погляд на Розінського. Через п'ять хвилин брат Рити кудись зникає. 

— Ти хочеш її вбити? — Андрієвський злякався, бо запросто міг  опинитися  за ґратами. 

Згодом Макс повернувся до інших учнів. Він ретельно обстежив підсобку, де часто можна було знайти наркотики. На щастя там нічого не було. Така гучна музика діяла йому на нерви. Хотілося спокою.

— Не слухай цих божевільних. — Розінський запевнив свого найкращого друга, що ці дві тупі курки нічого не зроблять. 

Їхню розмову перериває поява сестер Ярчук. Дівчата чудово шифруються, бо перебувають тут інкогніто. Маргарита та Соня не можуть їх впізнати, поки не настане північ. Прийти сюди в масках було прекрасною ідеєю. Тепер Аля та Яна знають всю правду. Їх хотять підставити. Виставити повними дурепами. 

Дівчата підходять ближче до Островського та його банди. Якийсь юнак відверто кажучи наривається. Після такого вся школа його зненавидить. Директор Вівату так просто не закриє очі на цей інцидент. Почне розбиратися, що сталося насправді. 

— Не розмовляй так з Уляною. — Вадим притис чорнявого до стіни. 

Завдяки Марку цей ненормальний пішов. Забрав свою квіточку й зник. Білявий не хотів більше тут залишатися. Якась нудна туса. Того року була краща. Юнак починає нишпорити в кишені свого піджака. Усвідомивши, що там немає телефону Островський помітно нервує. 

— Бро, заспокойся. На тебе дівки і так  штабелями вішаються. — Даніель вмовляє Вадика більше до них не чіплятися. 

Шатен піднімає голову трохи вище. Інгрід стоїть біля барної стійки, поки Настя та Юля сидять за столиком. Якось не так собі уявляв одинядцятикласник цей бал. В душі все перевернулося. Ще й кругом повно ідіотів. Таке враження, що людство заполонили  невідомі злочинці. 

— Ден, поговори з Настею. Не бігай від неї більше. — Островський думав повернутися додому, але друзі зупинили його. 

Білявий навіть не запросив свою дівчину на танець. Інгрід його перестала цікавити ще три місяці тому. 
Юнак просто був змушений зустрічатися з нею, бо його мати мала дружні відносини з батьками Багінської. Постійно запрошувала їх в гості. Часто приїздила до того будинку з дорогими подарунками. 

— Марку, вона ненавидить мене. — Ден мав трохи розгублений вигляд. 

В нього була чудова нагода ще раз побачити Березюк. Нарешті розповісти дівчині про свої почуття. Однак Гриценко просто злякався. Старшокласник ще ніколи не закохувався в когось по - справжньому. 
Оті любовні романи, якими захоплювалися дівчата з його класу не вселяли ніякої надії, що люди дійсно можуть відчувати щось одне до одного, окрім вигоди. 

— А це хто такі? — Денисюк починає згадувати кожну ученицю  Вівату.

Проте, Яніна та Альбіна не були частиною цього зміїного кубла. Доньки Олександра Ярчука з семи років навчалися в Лондоні. Відвідували школу мистецтв. Дані здалося підозрілим те, що Маргарита могла запросити когось не з їхнього кола.

На  їхніх тусовках неодноразово  ошивався Фелікс та його молодші брати. Антон та Артур часто продавали наркоту неповнолітнім. Всім керувала Ліка Романова. Це була її ідея. Синки банкіра Власюка самі погодилися допомогати жінці. Вона ні до чого їх не змушувала. Просто дала змогу трохи підзаробити грошенят.

— Не знаю. — Маркіян   з цікавістю розглядає незнайомок.

Його приваблює те, що серед цієї різнобарвної маси з'явилися ті, хто чхати хотів на правила. 
Білявий благає друзів нічого не говорити Багінській. Він  сам повинен у всьому розібратися. 
Аля та Яна навмисно  одягнули брендові речі, але ніколи не хизувалися цим, як це робила Інгрід та її подруги. 

— Поєднання білого й чорного. Ви серйозно? — хлопець починає сміятися. 

Гриценко навіть гадки не мав, що доля готує для учнів Вівату несподіваний сюрприз. Ця ніч змінить кожного. Вже ніколи не буде так, як раніше. Людське життя швидко минає. Недаремно його порівнюють з часом . Залишається лише свято вірити в те, що вже нічого поганого  не відбудеться. Після дощу неодмінно з'явиться райдуга. Чого не скажеш про стосунки Марка з директором школи. Там все набагато складніше. 

— Ден, то класика. — Даніель  не зводить очей з Яни.

Він планує простежити за дівчиною. Нарешті дізнатися хто вона така? Марк прямує до центру залу. Аж раптом Аля хапає його за руку. Чорнява переплутала Островського зі своєю близнючкою. Вже в шкільному коридорі вона зрозуміла, що сталася помилка. 

Ярчук намагається втекти, але білявий не дає їй цього зробити. Він дивиться на Альбіну своїми голубими очима поринаючи в світ ілюзій. 

— Я раніше тебе тут не бачив. — Островський, ніби зачарований. 

Він ще ніколи не почував себе так дивно. Серце шалено забилося в грудях. Ця незнайомка змушувала Марка кардинально змінювати свої погляди на життя. Старшокласник помічає на шиї дівчині медальйон в формі серця. Там були ще якісь ініціали, але хлопець не зміг їх прочитати, бо то особисте. 

— В мене мало часу. — Аля швидко біжить до підсобки.

Марк навіть не встигає запам'ятати колір її очей. Дівчина йде залишаючи Островського самого. 
Білявий повертається до спортивної зали, де помічає Яніну. Юнак розуміє, що хтось вирішив погратися з ним. Учень  Вівату підходить до неї трохи ближче.