Глава 19

Ну так як до будинка Даші їхати довгенько, вона збиреться в мене. Відчуваю це на довго.
Десь через час зборів ми обидві були в платтях. В мене було чорне і обтягуюче, та до цього ще й блискуче. А в Даші було довше, з вирізом, що було видно її ніжку, теж чорного кольору. Обидві були в туфлях, з високим каблуком. Накрасились однаково, що я навіть би зі сторони подумала що ми сестри. Зателефонувавши холопцям, ми визвали таксі.

Приїхали ми до клубу через пів години. Так як він знаходився далеко від мого будинку. Біля входу нас уже чекав Нікіта з Богданом. Коли ми побачили хлопців, пішли до них.

— Довго чекали?

— Та ні. Ми самі тільки що приїхали.

— Ооо, ти здається новенька. Сьогодні до нас перевелась. - утверджуючи запитав Бодя.

— Ого, ви мене пам'ятаєте. Велика честь. Дарина, рада знайомству.

— Хах, звичайно пам'ятаєм. До нас не настільки часто в клас переводяться учнів, щоб ми забували про них. І так, теж рад знайомству, я Багдан а цей Нікіта.

— Привіт. - єдине слово яке вимовив Нікіта до Даши.

— Ну щож, ходім розважатись.

Ну і ми всім натовпом завалились в клуб. Хоча і не так багато нас було, щоб говорити що ми натовп.

Pow: Тіма

Я зі своїми друзями пішов в клуб розвіятись. А скоріш це вони мене туди і потянули. Поки ми сиділи і нудьгували Вадім вирішив це виправити (нас було п'ятеро).

— А давайте в ігру слабо.

— Ти що малий. - втрутивсь я.

— Я погоджусь з Тімой. Ми вже не малі. Давайте щось більш цікаве. Можна трішки змінити правила.- всі почали думати - Да це просто геніально. Як я до цього не додумавсь. Ну короч слухайте. Наприклад я поспорю з Вадімом на бажання. І якщо програю то кожен загадує мені нове, а якщо переможу то я всім. Ну хіба я не геній. Сам собою пишаюсь. - хваливсь Максим.

— Мені подобається, я перший. З ким спорити? - Вадім

— Давай зі мною, я вже навіть знаю що загадати. І повір це цікаво. - Саша

— Я не проти. Аж самому цікаво що ти там придумав. - Вадім

— Та що зайде перша в клуб, з тією ти переспиш. - Саша

— А я вже думав що щось гідне придумав. Не думаєш що це просто. Хіба ми не знаєм що це бажання Вадім сьогодні і так намірен виконати раз, якщо не два - втрутився я.

—  А давайте все те ж бажання, тільки не переспати. А прото закадрить першу зайшовшу, та не думай що у вас буде продовження. Тут тобі може повезти 50:50, зайде красива то тиб і не проти. А подумай якщо якесь страхопудіще. - вирішив додати і своїх слів Паша.

— Ого а мені подобається - заявив Вадім - ну щож, і хто моя ціль? - і всі сидівші за столом уставились на вхід. І вже через хвилину зайшла якась дівчина в чорній сукні. Доволі красива. За нею ще зайшли людей троє, напевне з нею.

— А знаєте тобі Вадім фартить, та тут є подколка. Їх четверо, і здається вони разом прийшли. І там дві дівчини, і два хлопця. Єдине що я тобі побажаю, це удачі братан. Я в тебе вірю. - насмішуючись підбадьорив друга Максим.

— Знаєте. Тепер я найшов мінуси цього спору. Та в одному ти точно не помиливсь, вона шикарненька.

Всі хлопці милувались дівчиною чи дівчинами, там не зрозуміти, з іскрою в очах. Заздрячи Вадіму тим що вони не на його місці. Один тільки Тіма задумчиво дививсь на дівчат, і намагавсь згадати де саме їх бачив. Та алкоголь який випила та компанія, давав про себе знати.

Pow: Елісон

Як тільки ми зайшли в ніс відразу вдарив запах алкоголю. Хлопці кудись відійшли, в тей час як ми не тратячи часу пішли да барной стойки. Заказавши по коктелю, звичайно ж алкогольному, ми почала розглядатись. 
Сидим такі нікого не чіпаєм, як до нас підходить хлопець.

— Привіт. Ви тут самі?

— Привіт. Ні ми ще з друзями. - відповіла Даша

— Ви не проти познайомитись? Я Вадим.

— Я Еліс, а це моя подруга Даша. - вирішила заговорити і я. А то ще подумає що говорити не вмію. Я не знаю як Даша. Та мене це забавляло. Скільки в клубах була, та ніколи ради знайомства зі мною не починали говорити.

— Можна мені відразу признатись, ви мене обидві дуже сподобались - чому він говорить що обидві. Він що любить багато, чи одна з нас запасний варіант - та всеж одна більше - від цих слів мені аж полегшало, не все втрачено в цього пацана. Та тільки я про це подумала, як він почав дивитись, а потім приближатись до губ. В мене ледь інфаркт не стався. Зрозумівши що так не потрібно бути, я вирішила втрутитись. Бо бачу що Дашка застила і ладна вже сама його обцілувать. Бог ти мій, да не дай Боже таке станеться. Повішусь.

Зібравши всі свої сили, заспокоївши свої нерви, відкинувши свої думки про них як пару подалі, я з усієї дурі пихнула його. Кудись. Подалі. Це було саме головне. І тадададам місія успішно завершена. Подруга врятована, отже нада швидко найти хлопців і дути звідси. Бо бачу відкинуло його далеченько. Поки не зрозумів що куди, потрібно руки в ноги і тікати.

— Даш - пошепки до неї, ну як пошепки. Я орала. Та через музику то було пошепки - тобі не здається що ми тут своє отбули.

— ………

— Ееее, земля в елюмінаторі - пощолкуючи перед очима почала я - ви зі мною.

— Да с тобой. Ходім. Здається нам час. Онде і хлопці.

— Ага, тільки давай бистріше. Бо те вже побачило де ми.

Pow: Тіма

Ми всі дивились на це видовищем дуже довго. Він так просто маніпулює тими дівками. Везунчик. Доступні пополись. Наскільки ми зрозуміли те що ми сказали щоб він не продовжував спір в ночі він сприйняв. Та вирішив що все ж відразу двох зайців зловити.
Ось ми всі дивимось за цим шоу, яке вже майже закінчене. Як його рушить запасний варіант Вадіма. Напевне їй він сподобавсь. Так харошо йому врізала, що той чуток не встояв. Прям капельку. Всі начали заливатись хохотом, та в цей час я зрозумів кого мені нагадувала сьогоднішня ціль. Та дівчина була на фото в будинку Еліс. Отже і та що врізала і є Елісон. Подивившись на неї я в цьому переконавсь. І як я раніше не помітив що це вона. 
Я відразу побіг до Еліс, хотів перекпереконатись що з нею все гаразд. Та вона швидко пішла на вихід. Та я помітив друга який не хотів так просто програвати. Тож я вирішив потримати його. Поки ті дві підуть геть.