Глава 10

За всі дні поки я в цьому місці, мені дуже сподобалась парки і просто все що пов'язане з природою. Тож не тратячи часу дівчина виглянула в вікно щоб дізнатись яка зараз погода, на подвір'ї були темні хмари, все було сіре, і напевне піде дощ.

 Еліс швидко перевдяглась щоб піти на прогулянку до того, як почнеться дощ.

Вона швидко скинула з себе одяг, і вибрала  толстовку яка була настільки велика,  що діставала майже до колін. Натягнувши чорні гольфи з білими кедами, дівчинка швидко покинула дім, перед тим не забувши повідомити про те що йде на прогуляку. Та відразу ж після того як переступила через поріг згадала про ролики, які вона взяла з собою ще з того будинку. Тож вона швидко збігала до своєї кімнати і прихопила портфель в який і вкинула свої ролики.

Пройшовши в парк, її дуже порадувало безлюдність того місця. Швидко перевбувшись на скамейці, і закинувши портфель на плечі, дівчина розпочала свою прогулянку. Як же вона скучила саме за такими прогулянками. Коли тобі в лице подува вітерець( хоча можна сказати і трішки грубіше), і на твоє обличчя капають маленькі краплинки доща, які згодом стоють все більшими.

Дівчина вже давно не стежить за часом, їй було на нього байдуже, як і на те що на вулиці вже лив далеко не маленький ливень.

Зрозумівши що на сьогодні з неї досить, вона приїхала в парк, де й почала свою прогулянку. Елісон, було настільки добре душевно що вона не могла здержати усмішки. Тож і поверталась до дому вона з нею.

Зайшовши в дім вона замітила що на неї не перестаю дивитись її тітка.

— Ну і де ти лазила. Знаєш який там дощ йшов? - давненько до мене так не говорили.- Я ж надіюсь ти його переждала в якомусь кафе, і зараз ти така мокра через те що дощ притих і ти вірішила прогулятись під ним?

— Ну можна і так сказать. - потерши голову, відповіла я.

— Ну добре, йди перевдягнись, а то ще й застудишся.

— Таню, про мене навіт мати так не переживає, як ти. - при знайомстві ми домовились на ти.

— Це її зараз просто в дома немає, а такби ти б ще й від неї получила. - на ці слова я тільки ухмильнулась - Давай іди. Перевдягнись, і спускайсь вечеряти. Наврят ти холодне любиш.

— Як скажете сер. - ми обидві засміялись, і я направилась до свого шкуфу з речами. Як не як, а стояти в теплому домі,  і мокрих речах не найприємніше. Я натянула на себе іншу толстовку, ніжно-голубого відтінку, вона була набагато короче попередньої, ледь задницю прикривала. Та змахнувши що в домі тільки я і тітка, нестала надягати щось під неї. Ну майже.

На низу дуже смачно пахло, а так як я сьогодні взагалі нічого не їла, була дуже голодною. Виявилась що це запечена утка. Таня накрила на стіл, і ми почали їсти. Все б нічого, якби не дзвін дверей. Я попрямувала їх відкривати, так як все ж я тут залишаюсь господарем, ну прийнанні це змолола тітка, якій було лінь вставати.

Відкривши передімною стояв хлопець з прогулянки, сказать що я була здивована нічого не сказать. Здається Тіма.

— Ну привіт, наскільки я розумію, сестричко? - запитав він, з нерозуміючою для мене посмішкою.

— Ти син Тані?

— Так. - твердо відповів той.

— Оооо, сину ти прийшов. - сказала тількіщо зайшовша жінка, напевне скучно було самій. - Ну щож. Тім, це Елісон, твоя двоюрідна сестра - показуючи на мене відповіла та. - І Еліс це Тіма, надіюсь ви поладнаєте.

— Непереживай мамо, поладим. З тим що ми вже знайомі це буде легше.

— Да? Це дуже добре, надіюсь ваше знайомство було хорошим, бо якщо ні прийдеться виправлять.

— Можете не турбуватись, знайомство непогане. - відповіла я їй.

— Ну тоді пішли до столу, ви напевне голодні.

Ми всі дружно попрямували до столу, де почали вечеряти, не знаю як ті, а я їла за дві щоки. Також ми встигли розповісти Тетяні про наше знайомство, майже все була правда, крім того що він мене врятував, просто налетіли один на одого. Також мені розповіли який Тіма хороший син, і всяке таке.

В цілому ми провели дуже непоганий вечір, після того як я допомогла прибрати зі столу, мене попросили показати своєму братові кімнату. Ось ми підіймаємось по ступеньках, він ішов з заді і роздивлявсь будинок. І тут я відчуваю як мені роблять щось на талії, подивившись я зрозуміла що він зав'язує мені кофтину на пояс. І тут до мене дійшло в якому я наряді. І я швидко розвернулась.

— Вид непоганий. Мені подобається. Тільки давай коли дім буде порожній - підмигнувши мені, відповів той.

— Ну в тебе й плани, а якщо не порожній то що?

— Ого, мала( я від нього молодша на два роки). І де червоні щоки? Нічого но я тільки що побачив твою задницю, і похвалив її, а в тебе ноль реакції. Хоч би спасибі сказала.

— А коли це за правду дякували? - на це він ухмильнувся. Я показала йому  кімнату, в якій він буде жить ближайший місяць, дак точно. І попрямувала до своєї. Прийнявши душ, і позалипав в телефон, я потрапила в царство Морфея.