Розділ 8. Вир інтриг. Частина друга

Хоч я й не знаю, для чого конкретно збираюся зустрітися з Евоні, та як це допоможе розірвати заручини, але я не можу сидіти без діла.

– Щиро рада зустрітися з вами, Ваша Величносте, – привіталася я, коли без запрошення завітала до Палацу та попрохала зустрічі з нареченим.
– Взаємно, – не надто переконливо сказав перший принц.
Я чекала довшої відповіді. Так, зрозуміло, що у нього з манерами біда.
Коли ми прийшли до саду, стали повільно прогулюватися стежками, що були огороджені рідкісними квітами. 
Я намагалася завести розмову "ні про що і про все відразу", але виходило не дуже.
До нас підійшов слуга принца і передав лист. Швидко прочитавши, я б навіть сказала, пробігшись очима, Евоні спокійно і безтурботно сказав:
– Я передам це завдання моєму дворецькому…
Він розуміє, що сам має виконувати завдання? Як він збираєшся щось робити, коли стане королем?
– Я думаю, вам краще самому взятися за це завдання.
– Хвилюєшся, що ніхто, крім мене, не впорається? Я знаю, що зроблю найкраще для людей, хто ще так піклується про свій народ, як я? 
Самооцінки в тебе можна повчитися.
– Ваша Величносте, я про те, що як що до того, щоб зайнятися вашими обов'язками? 
– Що? Як ти смієш!
– Це робота принца. Чи корону ви теж надягнете дворецькому?
– Ти прийшла, щоб принижувати мою гідність? Де ж повага майбутньої королеви до свого короля?
– В мене немає поваги до безпомічного короля.
– Це зневага Королівської родини! Це державна зрада! Де твоя вдячність? Я, майбутній король, погоджуюся взяти за дружину бридку рудоволосу і кучеряву...
Чудовий момент. Щоб розіграти абсурдну, але принизливу сцену. Я намагалася очистити свою репутацію, щоб не кидати тінь на сім'ю, але зараз я готова пожертвувати покращеннями заради розриву зв'язків з минулими темними справами. З минулою собою.
– Як ви смієте так говорити про панну, – піднялася за стола я, та піднесла чашку з чаєм над головою принца, повільно перевертаючи її, та додала: –  Ніби когось цікавить кого ви хотіли б мати за дружину. Король зробив як вважав за потрібне. Хіба ви можете розірвати заручини?
Чай струмком стікав по його обличчю. Цей гордий та самозакоханий телепень не потерпить такого приниження. Добре запам'ятай те, що сталося та зроби потрібний для мене крок. 

​​​​​​– І ви нічого не зміните. Щоб я не зробила – я залишуся вашою нареченою.
Все що лишилося, це ображено залишити Палац. Після цієї зустрічі мені потрібні дні повної тиші, щоб дати вухам відпочити від дзвону бридкого голосу принца.

***

Поки я з чаєм і тортиком читаю достатньо захопливий детектив, хмари білими вівцями стрибають кудись за небокрай. Час до вечора обіцяє бути спокійним, я збиралася провалитися в ліжку залишок дня. Так було до того моменту, поки Ваїра не принесла листа.

В руках цупкий папір, де красується вигадлива золота печатка. Неочікувано швидко, запрошення до королівського двору. У мене три години, щоб зібратися.

***

У квіткових пахощах весняного саду, з ідеальною поставою сиділа дівчина, привертало увагу спокійне, довгувате обличчя, застигле, ніби намальований портрет. Лише очі, що блищали, ніби у кицьки, видавали якусь міць, розум і грацію.

– Вітаю наймудрішу квітку королівства. 

– Давайте без формальностей. Ласкаво прошу, Маріелло. І вибачте, що запросила так неочікувано.

Так, варто було домовитися про зустріч за кілька днів.

– Нічого, я була не зайнята.

– Що ж, хочу перейти відразу до суті… У вашому дизайні я побачила бунтарство. Або хотіла б, щоб так було. 

– Це правда. Це бажання більшої свободи та комфорту для дівчат. Я чула, що ви вибороли право жінкам навчатися у школах і академіях. Я згодна з цим і вважаю, що багато… життєвих настанов, які нам леді говорили нечесними й принизливими.

Принцеса, вивчаючи, глянула на мене задуманим поглядом, усміхнулася.

– Рада, що знайшла однодумиця. Це буває не так часто.

Королівський палац вражає своєю величчю, скільки разів ви б не бували тут.

Він був справді розкішним: позолота, ліпнина, мармур, статуї та мозаїка. Підлогу прикрашав дорогий паркет, а стіни – багаті розписи.

На даху – прогулянкова галерея, оточена поручнями, а сам будинок, завдяки колонам та декору, подібний до святкового торта.

Коли ми вийшли на верх, вітер вдарив у обличчя, а від вигляду саду згори перехопило подих.

Принцеса з усмішкою глянула на мою реакцію.

Зібрала себе в руки та прямо сказала про те, за чим прийшла:

– Буду чесною: я хочу розірвати заручини.

– Це зовсім мене не дивує.

– Хочу попросити вашої допомоги.

– І що я можу зробити?

– Переконайте Його Величність.

– Король точно не погодиться. Це весілля — примха Його величності. А він у такому просто не поступається.

Примха – це дрібниця, це чудово що з весілля особливо немає ніякої вигоди. Звичайно, кожен хоче бути пов'язаним з Королівською родиною, але моя сім'я не особливо зацікавлена у владі. Рід Едкінс просто підхожий. Окрім Жаклін, в інших герцогів немає доньок (не було на той момент). Король пам'ятав про неоціненну допомогу у переговорах з Валангою, коли змогли дійти згоди в обміні земель. Валанзі потрібна була частина центральних територій з великою кількістю річок і озер, бо їм не вистачало, а віддали Авалейну шматок території з покладами металів.

Так він і запропонував у вдячність зробити мене королевою, ще далася взнаки давня дружба і служба батька і короля. Тоді я з ентузіазмом і явним бажанням погодилася.

Взагалі розрив заручини — проблематично для цього світу як не глянь, але додатковою проблемою є те, що я примудрилася сподобатися королю своєю, як він сказав, нестандартністю, і нагадати покійну королеву. Тепер нікого іншого у ролі нареченої свого сина бачити не хоче. Коротко кажучи, зрозуміло в кого такий Евоні. Та, не дивлячись на одну п'яту дивну і дитячу частину характеру короля, він не поганий правитель.