Розділ 13. Час сказати правду

Пройшло трохи більше трьох днів відтоді, як поліція з ордером увірвалася до компанії Global Investments Corporation (GIC). Це були дні безсоння, невизначеності та страху. Зоя майже не виходила з офісу. Вона перевірила кожен документ, кожну транзакцію, намагаючись зрозуміти, як це сталося, хто стоїть за цим брудним звинуваченням, і головне — як довести, що її компанія не має жодного відношення до відмивання грошей.

Весь цей час на неї тиснули сумніви інвесторів, гнів акціонерів і нескінченний потік негативних коментарів у ЗМІ. Але найстрашніше було бачити розгублені погляди співробітників, які вже не знали, кому вірити.

Після того як Зоя ще раз переглянула всі матеріали на флешці, вона остаточно переконалася: за всім цим стоїть Деніел Маркс, власник компанії Titan Holdings, який нещодавно виступав у прямому ефірі, звинувачуючи GIC у корупції. Усі докази були перед нею — транзакції, фіктивні компанії, приховані рахунки. Деніел настільки впевнено брехав у прямому ефірі, що багато хто повірив йому. Але тепер Зоя мала докази його злочинів.

Зоя знала, що єдиний спосіб врятувати свою репутацію та компанію — це сказати правду публічно. Вона зібрала всю інформацію, підготувала презентацію і домовилася про проведення прес-конференції. Вона запросила представників найбільших ЗМІ, інвесторів та всіх, хто хоч якось був пов'язаний з компанією.

— Пані Зоя, все готово. Журналісти вже на місці, — повідомив Джек, її секретар.

Зоя глибоко вдихнула, готуючись до найважливішого виступу у своєму житті.

— Дякую, Джек. Ми зможемо. Ми повинні.

Зала була повна журналістів, камер і мікрофонів. Світло софітів било в очі, але Зоя йшла впевнено. Її темний костюм підкреслював серйозність моменту, а у погляді читалася рішучість. Вона підійшла до трибуни, взяла мікрофон і на мить подивилася на аудиторію.

— Доброго дня, дамі та панове. Я — Зоя Мюлле, президент компанії Global Investments Corporation. Я зібрала вас сьогодні, щоб розповісти правду.

У залі панувала напружена тиша. Кожен чекав на її слова, готовий судити чи виправдовувати.

— За останні дні мою компанію звинуватили у відмиванні грошей. Поліція провела обшук, преса поширила фейкові новини, а деякі люди вже винесли свій вирок. Але сьогодні я хочу запевнити вас: GIC не має жодного відношення до корупції чи незаконних фінансових операцій.

Хтось у залі хмикнув, але Зоя не зупинялася.

— Я розумію, що слова мало значать без доказів. Тому я підготувала для вас дещо, що точно вас вразить. Перед тим як робити висновки, я прошу вас подивитися на це.

Вона підключила флешку до комп'ютера, і на екрані з'явилися документи. Це були ті самі транзакції, які доводили, що компанія Titan Holdings Деніела Маркса займалася відмиванням грошей через підставні фірми у Великій Британії та країнах Карибського басейну. Рахунки, підписи, дати — все було чітким і недвозначним.

У залі пронісся шепіт. Журналісти почали швидко фотографувати екран і записувати деталі.

— Ці документи показують, що звинувачення проти GIC — це частина добре спланованої атаки. Людина, яка намагалася знищити нашу репутацію, — це Деніел Маркс. Він не просто намагався знищити нашу компанію, він хотів приховати власні злочини.

На екрані з'явилося фото Деніела Маркса. Його впевнена посмішка, яку бачили всі під час прямого ефіру, тепер виглядала фальшивою.

— Цей чоловік звинувачував нас, знаючи, що саме він стоїть за незаконними схемами. Але правда завжди виходить на поверхню.

Зоя перевела подих і продовжила:

— Я знаю, що довіра — це найцінніше, що є у бізнесі. Ми готові співпрацювати з поліцією, щоб довести свою невинуватість. Але тепер ви бачите, хто справжній злочинець.

Журналісти почали задавати питання одночасно.

— Чи знали ви про ці схеми раніше?
— Як ви плануєте захищати репутацію компанії?
— Що буде далі з Деніелом Марксом?

Зоя підняла руку, закликаючи до тиші.

— Ми передамо всі ці докази правоохоронним органам. Я впевнена, що правда восторжествує, а винні будуть покарані. GIC продовжить свою роботу, інвестуючи в інновації та розвиток. Ми не дозволимо знищити те, що створювалося роками.

Зала вибухнула оплесками. Деякі журналісти виглядали шокованими, інші — захопленими її мужністю. Але Зоя знала, що це ще не кінець. Деніел Маркс був сильним і небезпечним супротивником. І тепер він знав, що вона не боїться його.

— Ми готові до боротьби, — прошепотіла вона сама собі. — І ми переможемо.

Зоя підняла голову і впевнено покинула залу. Попереду була війна, але вона більше не боялася. Тепер вона знала, що правда на її боці.