- Нік, ти чого не встаєш.
- Мам можна я не піду в школу, я себе погано почуваю.
- Що сталось?
- Горло і голова болить.
- Добре, я зараз принесу тобі гарячий чай і спрей для горла. І йду на роботу. Грійся.
- Тримай.
- Дякую, я ще посплю.
- Добре, люблю тебе.
- І я тебе.
***
Я поспала до 13:30. Нічо так, зато виспалась. Бік ще болів тому покищо залишусь в ліжку і подивлюсь ,,Дневники вампира".
В 15:30 до мене зайшла Аліна з Владом. Я навіть не знаю розказувати це йому. Не думаю, що він розкаже Максу.
- Привіт, ти як? - обняв мене Влад.
- Привіт! Вже краще? - добавила Аліна. - Привіт. Так, все добре, це просто забій. Як я за вами скучала!
- Ми тоже. - одночасно сказали вони.
- Пішли пити чай.
- Ми тут тобі кексів принесли.
- Дякую, це мої улюблені, якраз будуть до чаю.
Ми розмовляли на різні теми, шутили і тут настав час розказати їм, як все сталось.
- Ну я йшла в школу, переходила дорогу, мене збила машина, я встигла побачити тільки, як вона від'їжджає, тому не знаю хто це був і втратила свідомість. Проснулась вдома в Макса, він викликав лікаря вона сказала, що все добре. Тільки потрібно побути пару днів вдома. Мамі я сказала, що захворіла, щоб вона не переживала. І ще Макс мене напоїв чаєм і відвіз додому.
- Це все? - єхидно спитала Аліна.
- Ну майже... Але це таке.
- Вони поцілувались. - з хиотрою усмішкою сказав Влад.
- Звідки ти знаєш?
- Та йому напевно Макс розказав. Але для чого? - обернулась до Влада Аліна.
- Ну не знаю...
- Ладно, давайте, про щось інше поговорим.
***
Чат з Дімою
Д: Привіт, ти куди пропала? Чого не була в школі?
Н: Да так, прихворіла.
Д: Давай я до тебе зайду?
Н: Ок, чекаю.Д: Буду через пів години.
Я привела себе в порядок, нанесла легенький мейк. І якраз встигла до приходу Діми.
- Привіт. - обняв мене Діма.
- Ти як?
- Привіт трохи болить голова, а так все добре.
- Будеш чай?
- Так.
- І тут він притягнув мене до себе, і хотів поцілувати, але я відступила.
Чого всім так хочеться мене поцілувати без мого відому?! Я запуталась... Чи варто довіряти Максу і чи подобається мені Діма? Я просто не знаю...
- Вибач. - відступивши сказав Діма.
- Нічого... я просто не готова.
Через 10 хвилин він сказав, що йому потрібно йти на репетицію.
***
- Нік, що сталось? Ти якась сумна.
- Я запуталась в своїх почуттях..
- Не переживай, прийде час ти все зрозумієш, довірся собі. - сказала мені мама обнімаючи мене.
***
І тут зазвонив телефон. Оо Аліна дзвонить.
- Прівєт.
- Прівєт. Ти як?
- Вже краще. А ти, що там?
- Все добре. В понеділок в школі буде вечірка. Правда ти підеш?
- Ухтии, думаю так. Тільки мені нема з ким піти...
- А якже Макс, або Діма?
- Я трохи відшила Діму...а Макс не думаю, що сам захоче...
- Як? А нащот Макса, здається Влад щось недоговорює.
- Він приходив до мене сьогодні, потім захотів поцілувати, але я відступила і сказала, що не готова.
- Огоо.
- Да ладно, буде видно. Ну а ти звісно підеш з Владом.
- Він напевно не захоче.
- Ще як захоче!
- Ну добре папа, мені потрібно йти.
- Цьом.
P.s.сьогодні п'ятниця.
***
Прийшов час лягати спати і мене знов поглинули думки і фантазії. Якби була як би я не відшила Діму. Або більш зблизилась з Максом. Як пройде вечірка І що я туди вдіну. І хто ж всетаки мені подобається.
_________________________________________ Вибачте, що так довго не писала, я захворіла і зовсім не було натхнення. Продовження буде 21.02.2020❤❤❤
#11020 в Любовні романи
#4337 в Сучасний любовний роман
#2927 в Молодіжна проза
Відредаговано: 21.02.2020