«Година спокою» для Аліси починалася о сьомій годині. Просто слідувати приписам, типу сісти і подихати у медитативній позі будь-де, було для неї абсолютно не комільфо. Вона робила з цього повноцінний ритуал з поєднанням тимбілдингу і дихальних практик десь на міських залишках природи.
Попри холод та вже кілька годин як темряву, вона пружним кроком рухалася до парку, де біля озера сиділи друзі, попиваючи щось безалкогольне й обов’язково у склі. Аліса відсалютувала їм капелюхом.
– Сьогодні синій? – всміхнулася одна з них.
Зібравшись, усі дістали телефони і запустили застосунок.
– Приємно годинку побути безгаджетним, – сказав один і помахав деактивованим пристроєм.
– А мені однаково тривожно. Мій лікар рекомендував збільшити час, – відповідала інша.
Аліса озирнулася. Одним із завдань було знайти об’єкт чи явище, не пов’язане із телефоном, щоб запустити розмову. Їй в очі блимнула дзеркальна поверхня озера, що відбивала ліхтарне світло. Вода тут дівчині ледь до талії дійшла б. Під стінами плавали пляшки та якесь померзле сміття.
– Я чув, що розробники пропонували додати музичний супровід, – говорили далі.
– Юзери потягнуться перемикати треки. А застосунок має пофіксити людей.
Скляне безалкогольне дзенькнуло. В Аліси щось шипіло мінеральне з лимонним соком. Екологічно.
– Цікаво, а чи можна пофіксити погоду? – сказала врешті вона. – Коли ви востаннє бачили сніг взимку, а не в листопаді чи квітні?
Задумалися, випили.
– У вересні шість років тому.
– У грудні тоді ж!
– То було конфетті на твоє народження.
– Я такого не пам’ятаю.
– Бо ти злякався звуку і знепритомнів.
– Зате Аліса має змогу носити свою колекцію капелюшків цілий рік.
Та пирхнула.
– Завелика позика в екології. Я проти. Міняю капелюшок на повноцінну погоду двохтисячних.
Друзі перезирнулися.
– Тільки погоду.
– Тільки погоду, – погодилися усі.
– Але стільки процесів уже перебудовано.
Крізь їхню неспішну ґрунтовну розмову врізалися чужі голоси, які ніхто не запрошував. На сусідній лавці розсілися особи років багато за. Ні одяг, ні обличчя не були близькими до кола Аліси. Вона зупинила споглядання, поки думки не почали гидко дзижчати і битися у стінки черепа.
– Харчові культури потребують стійкого температурного режиму. Тому за ці шість років або вивели інші сорти, або технологію догляду.
– Пруфи, Біллі, як казав мій тато.
– Розблокується телефон – цілу презентацію тобі знайду.
– Ля! Ввімкни музло, щоб вставило!
Рев із сусідньої лавки змусив Алісу присісти. Та компанія голосно заґелґотіла. Заграла музика. Налякана дівчина удала, що ховає шнурки в кросівок.
– Гидота, – зреагувала одна з друзів. – У мене мало тиск не підскочив.
Ґелґіт став ще гучнішим. Аліса вчепилася у поручень і знову втупилася поглядом у залишки води.
– Пішли звідси.
Голос дівчину підвів, просів під кінець прохання.
– Ми не можемо, – сказав один із друзів. – «Година спокою» ще не скінчилася.
– Але…
– Йо, тінейджери! Цигарки нема? Чи всі на електронках?
Від тої компанії відколовся шмат і невпевнено стоячи на двох підняв загорнуту в папір пляшку на знак привітання. Аліса відчула запах і відступила на два кроки.
– Не палимо, – відповіли.
– І вогника нема? Га, красуні?
Один піднявся і встав перед шматом. Алісині руки побіліли і втратили відчуття дотику, поки вона чіплялася в поруччя. Голову сповнила паніка, розливаючись по тілу зайвим градусом тепла.
Зникни. Зникни. Зникни! Думки не просто билися в черепі, а методично пробивалися навиліт.
Зникни
Зникн
Зник
Зни
Зн
З
Зникни зараз же!
– Один клік і я відсканую ваше обличчя для поліції.
Шмат захрипів, демонструючи залишки вміння сміятися.
– Тінейджере, мій кулак швидший за твої програмки.
– Поб’єте зараз, все одно посадять за дві години без можливості вийти під заставу.
Той вичекав момент звіриного міряння поглядами, сплюнув під ноги і почовгав назад. Друзі видихнули. Плечі розслабилися.
Телефони завібрували, прокидаючись.
– Йдемо, звідси, – попросила знову Аліса, дивлячись, як друзі один одному показують вдало пройдену «Годину». Дівчина відчувала, як її власний гаджет раз у раз вібрував, сполоханий її пульсом.
#4573 в Фентезі
#1136 в Міське фентезі
#1930 в Детектив/Трилер
#664 в Трилер
Відредаговано: 09.05.2022