Що означає це словосполучення? Екзотичну новелу чи закономірний підсумок суперечливого існування в одній країні різних, іноді навіть ворожих один одному, потужних ідеологічних і морально-етичних факторів впливу на життя цілого суспільства?
Але маємо факт: офіційні державні релігіі існують у багатьох країнах світу. Переважно всі ці країни дуже розвинуті та впливові у світі. А у деяких, як Великобританія, перша особа країни є очільником державної церкви.
Проте подібна офіційність визнання однієї релігії як державної зовсім не означає дискримінацію інших вірувань. Вони визнанаються так саме, бо затребувані певними прошарками населення. І згідно свободи віросповідання, безперешкодно служать своїм прихильникам.
Певна релігія визнається офіційною владою як державна, якщо її засади абсолютно резонують з загальноприйнятою більшістю громадян довготривалою ідеологією розвитку країни, духовним та морально-етичним настроєм її соціуму. Яка в найкращому сенсі цього слова корисна для держави на протязі усього її руху шляхом розвитку. А головне, яка є об’єднавчою для її громадян. Звичайно факторів, які визначають вибір певної релігії у якості державної, набагато більше. І всі вони дуже серйозно зважуються при прийнятті рішення про надання статусу державної релігії.
А як же у нас? Україна – найбільш релігійна країна на пострадянському просторі. Ми історично маємо чималий «пасьянс» різноманітних вірувань: від переважної православної релігії з усіма її відгалуженнями – православною, греко-католицькою, католицькою, протестантською та аж до ісламу, буддизму, іудаїзму і далі до дрібних сектантських так званих «церков».
Така розрізненість – це добре? Це об’єднує народ? Це дає основу для єдиного сприйняття людьми духовних та морально-етичних завдань, які буде ставити собі оновлена держава на шляху своєї побудови? Звичайно, ні.
Музиканти добре знають, що одна і та сама музична тема може звучати у різних аранжуваннях зовсім по-іншому. Так от, музична тема в данному випадку – це Божі заповіді, які визнаються усіма релігіями світу без винятку у якості основоположних. А під аранжуванням ми розуміємо їх адаптацію у культові дії, що властиві тій чи іншій релігії.
І ця музична тема завжди буде константою, бо саме Єдиний Бог надихає на існування абсолютно усі релігії світу. Тому для України єдиним вірним і вдалим рішенням стане заснування, розвиток і визнання у якості державної нової Церкви Єдиного Бога (про що детально описано в попередньому розділі).
Чому це має бути саме Церква Єдиного Бога? Тому, що згідно її основоположних постулатів, саме вона має стати дійсно об’єднавчою силою для усіх віруючих людей країни. І в нас має бути держава, що буде побудована саме за священними принципами поєднання людей. За допомогою прийнятих у якості державоутворюючих соціальних та економічних кооперативних засад.
Тому вважаю за корисне ще раз зазначити головний постулат Церкви Єдиного Бога: немає найправильнішої релігії, немає найправильнішої віри, найрозумніших служителів культів. Бог Єдиний. Бог — це шпиль найвищої гори, а нинішні всілякі віри і релігії — це лише підходи до цього шпиля. Моліться кому хочете, але знайте, головна ваша мета – осягнути і пізнати Єдиного Бога.
Відредаговано: 20.04.2021