Фінансова система нової країни

Замість епіграфа

Прилітає на Землю інопланетянин і запитує людей:

«Чому на вашій планеті усе в дефіциті, чому так багато голодних, 

хворих, бездомних та безробітних? Чому планета така забруднена?»

«Грошей не вистачає»– відповідають йому.

«Що це за ресурс такий – гроші? Може вам допомогти та завезти

ці гроші з інших планет, якщо вам так важко їх видобувати?»

«Не треба, бо ми їх самі друкуємо».

Засумував інопланетянин і назавжди викреслив 

землян з переліку розумних цивілізацій.

(написано у співдружності з Іриною Горецькою)

Настав час докладно описати діяльність фінансової системи нової країни, бо вона, на перший погляд, дуже незвична і за своїми принципами доволі оригінальна.

Раніше я позначив, а далі детально опишу систему кредитних спілок (кас взаємного фінансування), їх об’єднань та асоціацію. Наголосив на тому, що кооперативна система сприймає банки як фінансовий механізм, який діє за певними умовами і правилами. Окремо зазначив, що системі кредитних спілок (кас взаємного фінансування) потрібен власний кооперативний банк як вирівнювач загальних фінансових ресурсів кооперативної системи та канал зв’язку з фінансовим ринком країни і що цей банк має надавати членам кооперативів певний перелік банківських послуг.

Тепер розглянемо загальну побудову самої системи з поправкою вже на реалії 2015 року. Отже, позиційно це повинно виглядати так.

Перший рівень. Згідно з чинним законодавством це кредитні спілки (каси взаємного фінансування). Клієнти: члени кооперативів і звичайні громадяни — фізичні особи.

Другий рівень. Об’єднання кредитних спілок (кас взаємного фінансування). Клієнти: кредитні спілки (каси взаємного фінансування).

Третій рівень. Обліково-розрахункові центри. Функціонально замінять нинішні банки, але без можливості приймати депозити і видавати кредити під комерційний відсоток. Клієнти: фізичні особи і юридичні особи будь-якої форми власності.

Четвертий рівень. Кооперативний банк. Єдиний недержавний банк у країні. Згідно з назвою є об’єктом кооперативної власності. Його співвласниками мають стати кооперативи, кредитні спілки (каси взаємного фінансування) та їх об’єднання.

П’ятий рівень. Банк стратегічного інвестування і соціальних програм. Повністю державний банк. Активно співпрацює з обліково-розрахунковими центрами. Клієнти: фізичні особи – приватні підприємці, юридичні особи будь-якої форми власності, кооперативи, кредитні спілки (каси взаємного фінансування), об’єднання кредитних спілок (кас взаємного фінансування). Тобто суб’єкти господарювання будь-якої форми власності.

Шостий рівень. Зовнішній розрахунковий банк. Повністю державний банк. Клієнти: суб’єкти господарювання будь-якої форми власності.

Сьомий рівень. Центральний емісійно-резервний банк. По суті, центральний банк країни. 

Розкриємо основні завдання і напрями роботи установ кожного рівня.

Перший і другий рівні. Діяльність кредитних спілок (кас взаємного фінансування) та їх об’єднань як основних системотворних у кооперативній державі елементів докладно висвітлено на початку IIта III частин нашої книжки. Тому тут згадуватимемо про них тільки в ракурсі їх взаємодії з рештою складників нової фінансової системи.

Третій рівень. Обліково-розрахункові центри мають замінити комерційні банки у нинішньому їх вигляді — як українські, так і іноземні, зареєстровані в Україні як дочірні структури. Для останніх може бути запропоновано організаційну форму обліково-розрахункового центру у вигляді філії головного банку.

Такі центри ведуть рахунки кооперативів, місцевих комун, фізичних і юридичних осіб, здійснюють облік руху вільних коштів осіб — членів кооперативів, які за їх згодою акумулюються на відповідних рахунках цих центрів. Емітують повний перелік ринкових фінансових інструментів (за винятком похідних): платіжні картки НСВЕП (національна система внутрішніх електронних платежів), векселі, акредитиви, фінансові гарантії тощо. Беруть активну участь у роботі заснованих ними фондів взаємного безвідсоткового фінансування (інвестування) для всіх видів бізнесу спільно з такими самими центрами. Здійснюють формування і контроль за витрачанням коштів. Щодня проводять кліринг внутрішніх розрахунків між кредитними спілками (касами взаємного фінансування) та всередині самих спілок. Беруть безпосередню активну участь у розгляді на первинному етапі всіх проектів розвитку кооперативів і підприємств малого й середнього бізнесу, які потребують фінансування. Форма власності обліково-розрахункових центрів може бути державною, кооперативною або приватною, але за умови єдиних тарифів вартості касово-розрахункових операцій. Засновуються за територіальним принципом, їх кількість залежить від потреби кооперативів, компаній і фізичних осіб, яких вони обслуговують. Центри засновуються згідно з ліцензією центрального емісійно-резервного банку.