Розділ 51

Нью-Йорк зустрів відмінною погодою. У літаку ми довго обговорювали наше подальше життя, мій переїзд у квартиру Алана і майбутній переїзд в будинок після ремонту. Я ніяк не можу повірити, що це не сон і не моя фантазія, що розігралася.

- Мила, мені треба сьогодні попрацювати, звільнюся пізно, -вигукнув Алан збираючись на роботу. Візьми ключі від машини.

- А ти на чому поїдеш? -заглянула я в гардеробну.

- На своїй.

- А, зрозуміло.

Ніколи не цікавилася скільки у нього машин, мені це не приходило в голову. Вчора ввечері ми перетягли мої речі, але часу розкласти їх мені не дали.

- Хто готує тобі одяг, - я вказала на акуратно розвішані костюми та сорочки, все в ідеальному порядку.

- Домробітниця приходить, прибирає і призводить речі в порядок. Може навіть готувати, але зазвичай я вечеряв у ресторані, поки ти не почала мене балувати.

- Я могла б займатися усім сама.

- Ні, - різко відповів. Я не хочу, щоб після роботи ти ще і вдома гарувала. Все, крихітко, я побіг, -він поцілував мене в губи й через хвилину двері зачинилися.

Трохи повозившись зі своїми речами, я швиденько зібралася і приготувалася виходити. Згадавши про ключі відкрила шухляду і втупилася на декілька ключів. Зависнувши на декілька хвилин все-таки вибрала.

У підземному паркуванні мені пілікнув такий самий позашляховик як в Алана, тільки синього кольору. Сівши за кермо, я посміхнулася, Алан добре вивчив мій характер. Він ненав'язливо та обережно привчає мене до розкоші. Ну містере Девіс, твоя хитрість не знає кордонів. Погляд впав на пасажирське сидіння, на якому лежала тека. Першою думкою було, що Алан забув її, але ні, там виявилися документи на автомобіль оформлені на моє ім'я. Ну тримайся, Алане!

Першим ділом прямую до нього в кабінет, Долорес варить каву.

- Доброго ранку, Алан у себе?

- Доброго, - посміхається жінка. У нього вже Емма з важливого питання, - перекривила вона манеру спілкування Емми.

- Ясно, тоді поспішаю на допомогу, - під шокований погляд секретаря заходжу в кабінет.

Алан з знуджено сидів і удавав, що уважно прислухається до слів жінки.

- Доброго ранку, Еммо, - радісно привіталася і попрямувала до столу генерального. Він не чекав від мене таких рішучих дій, а мені навіть смішно стало. Я підійшла і поцілувала свого чоловіка.

- Еммо, -звернулася я до здивованої жінці, - тобі пощастило дізнатися першою цю новину. Алан зробив мені пропозицію, сподіваюся ти порадієш за нас.

Я бачила, як вона зблідла і як її очі округлилися.

- Вітаю, -видавила крізь зуби й поспішила піти, зіславшись на важливі справи.

- Що це було? - розсміявся Алан, коли двері зачинилися.

- Досить давати їй нездійсненну надію, - я всілася на диван.

- Яку надію? -не зрозумів Алан.

- Вона бігає за тобою, це всі знають.

- Маячня.

- Я не хочу, щоб у неї надалі зріли плани з завоювання мого чоловіка.

- Моя крихітка ревнує? -встав і попрямував до мене.

-Так, чесно відповіла. Я ревнива і краще мене не гнівати.

- Який жах! -притиснув до себе і почав цілувати.

- Так, я щось відволіклася. Взагалі-то я йшла скандалити.

-Я з усім згоден, -не відриваючись від мене сказав чоловік, -але ти будеш їздити на цій машині.

-Який же ти деспот, -обняла чоловіка. – Спасибі, вона крута. Я сьогодні побачуся з Катею, поки тебе не буде.

Коли я йшла, чоловік покликав мене.

-До речі, яку ти вибрала?

-А як ти гадаєш?

- Я можу помилятися, але гадаю, що другу ти навіть не дивилася.

Я послала йому повітряний поцілунок і покинула кабінет.

Ліззі була в захваті від кільця і новини про весілля. Я бачила щиру радість в очах дівчини й раділа такій чудовій людині поруч з собою. Вона добре впоралася зі своєю роботою, і час мені поговорити з Аланом про її підвищення. Ми обговорили всі важливі робочі питання і не робочі теж. Ліззі продовжує зустрічатися з Максом і здається, змогла довіритися йому після того випадку з брехнею. Дуже хотілося ще поспілкуватися, але роботу ніхто не скасовував.

Залишилося домовитися з Катею про зустрічі й розповісти свою чудову новину.

- Квіточко, ти повернулася? -проспівала в трубку подруга.

- Привіт, Катюш, хочу зустрітися з тобою.

- Він не приїхав? - насторожилася подруга.

- Про це і піде розмова, - заінтригувала я Катю.

Я чекала подругу біля її офісу. Коли вона вискочила і попрямувала в протилежну сторону, вийшла й покликала. Катюха різко зупинилася і попрямувала до мене.

- Ого! Це що? -сіла і втупилася в очікуванні відповіді.

- Моя машина відсьогодні.

- Я хочу знати все!

- Тоді поїхали, я пригощаю.

Про що ж думає моя улюблена подруга, що навіть не помітила кільце на моєму пальці? Думаю, нас чекає цікава розмова.

- Що??? -закричала Катя, привертаючи до себе увагу відвідувачів з сусідніх столиків.

- Тихіше, Катю.

- Як це не буде сукні? Ти зовсім того? - вона сичала на мене і жестикулювала руками.

- Катю, ця вся показуха з купою гостей не для мене.

- Мені хочеться тебе зараз стукнути. Як я зла на тебе, квіточко.

-Кать...

- Ні, - перебила мене підійнявши руку. – Ніхто не змушує тебе запрошувати купу народу. Влаштуй сімейне свято, одягни гарну сукню і дай нам порадіти за вашу пару.

- Мені навіть ніколи цим займатися.

- Я допоможу, підскочила подруга і накинулася на мене з обіймами.

З Катею марно сперечатися. Хоча замислившись, мені дійсно захотілося зробити невеличке свято для своїх рідних. Потрібно обговорити це з Аланом і прийняти рішення разом.

- Як ваше спілкування з Ітаном, - задала питання в лоб.

- Не знаю, Аліс, він пише іноді, а я відповідаю і все. Ніяких стосунків немає. Мені здається, що він спілкується зі мною через нудьгу.

- Я чула, що він багато працює.

- Може бути, -зітхнула подруга.

- Він так сильно подобається тобі?

Катя довго мовчала про щось міркуючи.

- Знаєш, іноді я думаю, що мені ніколи не пощастить в особистому житті. Мені завжди подобалися не ті. Ось і зараз такий самий випадок.

- У будь-якому випадку ви побачитеся на весіллі, тоді у нього не буде можливості уникнути розмови.

Просто кайф їздити на такому автомобілі. Я відвезла додому Катю, заїхала в супермаркет і відправилася додому готувати коханому вечерю. Коли повернувся Алан я пурхала по кухні й закінчувала готувати пасту.

- Любов моя, що так смачно пахне?

- Це грибний соус до пасти, сподіваюся тобі сподобається, - поцілувала чоловіка.

- Впевнений в цьому. Іди но сюди, - він взяв мене за руку і повів у вітальню.

На столику лежав величезний букет квітів. Алан вручив мені його, дістав з кишені заповітну коробочку і дістав кільце.

- Яка краса, -захопилася я.

-Алісо, прийми це кільце в знак моєї любові до тебе.

Я простягнула руку, і він обережно надів мені на палець обручку. На ній красувалася квітка з діамантом посередині.

- Я в тебе асоціююсь з квіткою?

- З найпрекраснішою у світі квіткою. Люблю тебе.

- І я тебе.

- Як Катя? -запитав за вечерею?

- Нормально. Тільки без свята ми не обійдемося. Вона вимагає невелике свято в сімейному колі. Гадаю, нам не завадить відпочити всім разом.

- Я згоден. Може влаштуємо все в Маямі? Зберемо рідних і зробимо свято.

- Мені зовсім ніколи цим займатися, - поскаржилася. Катя обіцяла допомогти.

- А ти запроси Лору, вона майстер в таких справах.

- А ти не знаєш, як там Ітан?

- Давно його не чув. А що?

- Та так, у них з Катею дивне спілкування. Він нічого тобі не казав?

- Ні, ми не дівчатка, щоб обговорювати таке. У нього зараз повно турбот. Можу тільки сказати, що Ітан завжди чесний і якщо він пише твоїй подрузі, то навряд чи це бажання дружити.