Розділ 41

Посидівши в приємній компанії на свіжому повітрі з чашкою ароматного чаю, відчула, як напруга відпускає. Клара просто випромінювала позитивну енергію, цим заряджала і мене. Багато розповідала про своє життя і про те, що дуже пишається своїми синами. Як виявилося, вся сім'я пов'язана з медициною, крім одного бунтаря.

Гарольд все життя пропрацював хірургом в клініці, а Клара медсестрою. Річард пішов по стопах батьків і вибрав професію психотерапевта.

- В Алана з самого дитинства був складний характер. На наші наполегливі пропозиції піти в медичний він бунтував і відмовлявся. Не повідомивши нам, подав документи і ошелешив новиною, що летить у Нью-Йорк. Нам довелося змиритися з його вибором.

- Адже він навчався разом з Ітаном?

- Так, мене заспокоювало, що він не один там. Як бачиш, Алан домігся свого. Але характер його так і не змінився, -розсміялася жінка.

- Мені здається, саме його характер допоміг стати тим, ким він є, - озвучила я свою думку.

Клара уважно на мене подивилася.

- Я рада, що ти з'явилася в його житті. Думаю, ти зможеш впоратися з його темпераментом.

- Ну, якщо в найбільш вибухонебезпечні хвилини де-небудь відсидітися, то з ним можна ужитися.

Клара розсміялася і поплескала мене по руці.

- Як я тебе розумію, характером він весь у батька.

- Він не дуже любить жіночу компанію, так?

- О, ні, у нього онлайн курси. Не сидиться йому на пенсії, кілька разів на тиждень викладає в університеті та веде онлайн курси.

Двері на задній двір відчинилися і влетіла янголятко Емілі, подивилася по сторонах і нарешті побачила нас в альтанці.

- Бабусю, - прокричала маленька, - хто це з тобою?

Підбігши до нас, кілька секунд дивилася на мене, а потім в її очах я побачила впізнавання, вона широко посміхнулася.

- Тітонька з магазину, я тебе впізнала.

- Ви знайомі? -здивувалась Клара.

- Бачилися в супермаркеті, коли Емілі втекла від своєї няньки в пошуках морозива.

- А, про цю історію Емілі розповіла всім. Не знала, що це була ти.

За дівчинкою в сад вийшла чорнява дівчина з Джеком на руках, мабуть, це і є Лора.

- Привіт! -звернулася до нас дівчина, обіймаючи Клару.

- Привіт, мила, познайомся з Алісою.

- Я, коли почула такі новини, кинула всі домашні справи й прилетіла сюди.

Вона підійшла і міцно мене обняла, приголомшивши таким поривом.

- Рада познайомитися, Алісо.

- Взаємно.

- Піду готувати обід, раз у нас зібралася вся родина, -встала Клара.

- А може ми з Алісою поїдемо по магазинах? - з надією подивилася на мене Лора.

- Я з радістю, у мене немає подарунка іменинникові.

- Та ж проблема, заразом підкажеш, що краще купити чоловікові, у якого все є.

Якби я знала, що йому купити. Один годинник в голові крутиться, але на такий, як він носить у мене не вистачить заощаджень, а іншого варіанту не можу вигадати.

Ми пройшли в будинок, і я піднялася в кімнату за сумкою, а коли спустилася в холі було гамірно. Як прекрасно мати велику сім'ю. Ми завжди були удвох з мамою і в спокійній обстановці проводили своє дозвілля. Бабуся живе в селі й не могла до нас надовго приїжджати через своє господарство. Уявляю, як весело вони зустрічають Різдво та Новий рік.

Діти бігають і весело пищать, дорослі вирішують свої питання. Мене помітили й повернули голови в мій бік. Чоловік, який щось доводив Кларі, усміхнувся і попрямував до мене. Я відразу зрозуміла, що це Річард, вони з Аланом дуже схожі. Чоловік був трохи нижче зростом і трішки худорлявіший.

- Добрий день, Алісо, - він простягнув мені руку.

- Добрий, Річарде, - відповіла на потиск.

- Ти вибач нам, ми тут вирішуємо важливе питання, тому стоїть такий гвалт. У нас завжди так, поки Алана немає ми удаємо, що можемо щось вирішити з приводу свята.

- Мила, допоможи вирішити тривалу суперечку, - звернулася до мене Клара. – Річард пропонує посидіти завтра в ресторані, а я проти цього. Як думаєш, що більше сподобається Алану?

Оце так! Вся сім'я зібралася на мене подивитися, навіть впевнена, що Річард приїхав прямісінько з роботи. Зараз рішення залишитися тут без Алана не дуже мене радує.

- Так, - голосно крикнула Лора, -зараз ми з Алісою їдемо по магазинах. Перекусимо в кафе, - відрізала вона, побачивши, що Клара збирається заперечити. Річарде, ти дивишся за дітьми. А щодо ресторану, нехай Алан вирішує, все одно буде так, як він скаже. Схопивши мене під руку, вона поцілувала Річарда в щоку і поволокла за собою.

- Елеоноро, у мене прийом через пів години, - прокричав Річард.

- Придумай що-небудь, коханий, нам терміново потрібно.

- Елеонора? -запитала я в авто.

- Моє повне ім'я, але всі звуть мене Лора, так звичніше і мені більше подобається.

- Куди ми їдемо?

- Зараз заскочимо в декілька магазинів, подивимося, що можна купити імениннику, потім виберемо собі відповідні сукні та перекусимо. Приїдемо додому, коли ця метушня закінчиться. Ось побачиш, завтра ми сидітимемо за столом у будинку батьків і спокійнісінько відзначати День народження. Це відбувається кожен рік, але цього року приїхала ти й розігралася ціла кампанія.

- Клара говорила, що Алан не любить цього.

- Ага, бурчить на нас. Що думаєш подарувати?

- Якби я знала, то заздалегідь приготувалася.

- О, та ти не в курсі? У цьому весь Алан.

- Нашим відносинам тільки місяць, до цього ми скандалили на професійному ґрунті. І його бажання познайомити мене з батьками здивувало, -чесно зізналася я.

- Щоб зрозуміти твоя це людина чи ні, достатньо кількох зустрічей. Коли я розповім тобі, як ми познайомилися з Річардом ти зрозумієш.

Ми зупинилися біля торгового центру. Облазивши купу магазинів хапалися за голови, так нічого і не вибравши.

- Куди далі? -Запитала Лора, коли сиділи в кафе.

- Не знаю, нічого в голову не приходить, - відповіла їй, колупаючись виделкою в салаті.

- Так солодкого хочеться, - зітхнула дівчина. Ну її цю дієту.

Коли з'їли по великому шматку шоколадного торта, настрій покращився, Лора розважала мене смішними історіями з життя.

- Пішли для початку виберемо собі по платтячку, а потім і для подарунків ідеї з'являться, - запропонувала дівчина встаючи.

З сукнями справи пішли куди краще, через годину все було вибрано та упаковано. Я зупинила свій вибір на сукні ніжно-блакитного кольору нижче коліна з розрізом спереду і відкритим декольте. У ньому добре буде виглядати подарунок Алана. Бежеві туфлі на підборах ідеально до нього підходили. Лора своєю чергою зупинилася на довгій зеленій сукні з відкритою спиною. Вбрання під колір очей, що може бути простіше? Мені подобалася Лора і її відкритість. Такі люди завжди притягують до себе.

- У тебе гарні очі, такого насиченого зеленого кольору, - сказала я, коли ми вийшли з магазину.

- Річард говорить, що закохався в мене з першого погляду, як тільки заглянув в них. Можеш здогадатися як він мене називає, -хмикнула дівчина.

- Здається я вже зрозуміла.

- Відьмою! -Вигукнула дівчина і ми розсміялися.

- Я знаю, що куплю в подарунок, - прийшла мені в голову думка.