Розділ 10

— Що сталося?

— Відпусти мене, прибери руки, — я відступила назад.

— Якого дідька ти твориш? Що не так? – почав дратуватися Алан.

— Все! Все не так. Це підло. Не можна було цього робити.

Що я роблю? Чим я краща від тієї коханки, яку застала в ліжку з чоловіком? У нього сім'я, діти, а я повелася на красивого чоловіка, опустилася до рівня хтивої стерви, пчихаючої на сімейні цінності.

— Сядь в автівку, — гаркнув на мене.

— Ні, я не поїду з тобою, і говорити нам немає про що. Їдь додому, тебе зачекалися.

Обійшла його і швидко попрямувала до станції метро. Додому пленталася зі швидкістю черепахи, впала на ліжко не роздягаючись і розплакалася. Стільки страждань переживала через зраду чоловіка, а сьогодні сама цілувалася з чужим чоловіком, відчуваю себе брудною і сама собі гидка. Так і заснула в сльозах і одязі.

Всі вихідні провела в пригніченому стані й з похмурими думками, просиділа в кімнаті й увесь час тупо дивилася в стелю. Каті не було, вона поїхала зі співробітниками на природу. Два дні вогкості й зневіри, зневажаю себе і його. Ось так просто взяти й зрадити рідну людину затискаючи в автомобілі підлеглу.

Земля радіє квітами. І це правда. В парку людно, замість задушливих офісів і переповнених кафешок люди вийшли на природу. В обідній час можна дозволити собі релаксувати в парку. Хтось перекушує просто сидячи на галявині, абсолютно не піклуючись про зовнішній вигляд. Ми з Ліззі сіли на лавку. Взяли на виніс гамбургери й колу, але у мене зовсім немає апетиту. Сьогодні думки не хочуть збиратися в логічний ланцюжок, важкий день, проблеми з замовленням матеріалів. Замовник новенької Сильвії не задоволений плиткою, доведеться з'їздити після обіду до нього. І плюс до всього не дає спокою спогад про той поцілунок. Я звинувачую себе в тому, що сталося і подумки прошу вибачення у його дружини. Але найгірше те, що мені сподобався той божевільний імпульс між нами. І смак його губ досі відчуваю на своїх. За це я ненавиджу себе і його ще більше. Добре, що він відлетів з робочих питань на тиждень. Зараз я дуже вдячна захопленню Ліззі, все про всіх знати. Ще вранці вона повідомила, що генерального весь тиждень не буде. Не знаю, як би поводила себе зустрівшись з ним на нараді.

Коли Сильвія здасть цю роботу я нап'юся з радості. Цей замовник просто виносить мозок. Мередіт потрібно створювати кандидатам такі умови, щоб перевірити стресостійкість. Я б її не пройшла. Те, що йому не подобається саме колір плитки, я навіть не могла припустити. Він обирав його при мені в каталозі, а зараз захотів такий колір, який ще не придумали. Ми з Сильвією ледве вмовили його залишити придбану, оскільки вона чудово підходить. І дівчина зовсім невинна, що їй дістався такий замовник. Вона добре трималася і наводила аргументи в правильності вибору. Я задоволена своєю командою, звикла до них і рада, що познайомилася з такими людьми. Поки ми їхали в офіс Сильвія постійно мене смішила, намагаючись розвіяти гнітючий настрій після спілкування з незадоволеним чоловіком.

Я так закрутилася, що в п'ятницю мало не забула про нараду. Втім, могла і не ходити, у Ділана до мене питань не було, всі роботи йшли за планом. Тільки Емма, як завжди, обурювалася і скаржилася на співробітників. Як її команда терпить такий характер, не розумію.

— Алісо, — звернулася вона до мене, — як працюється з Сильвією? Вона вже встигла напаскудити?

— Мені цілком комфортно з нею працювати, у неї відмінні ідеї. Не знаю, чим вона тобі не догодила.

— Дивись, як би вона не запорола тобі весь проєкт з такими ідеями.

— Я дивлюся, Еммо, а ти сама давно була на об'єкті?

Дістала вона мене сьогодні, мало мені своїх внутрішніх хвилювань, так ще й Емма втручається зі своїми дурними порадами. Від неї аж лине негативна енергетика.

— Не бачу сенсу. Для цього є працівники, це входить у їхні обов'язки. Чула у тебе проблеми з замовником?

— З цими проблемами я давно розібралась. Я теж дещо чула. У тебе зменшилася кількість замовлень?

Вона не очікувала від мене такої відповіді. Ніколи не дозволяла собі влаштовувати розбірки в присутності керівництва, але зараз не витримала її єхидного тону.

— Це тимчасово. Ти ж знаєш ніхто не зробить краще за мене. Взяти хоча б ресторан містера Девіса, всі захоплюються дизайном і оформленням приміщення. Я отримала безліч захоплених відгуків від клієнтів. Відвідай його й сама побачиш.

— Я була і нічого поганого не можу сказати про дизайн, але мертві квіти на столиках і паперові скатертини більше підходять для поминок.

Рот її відкрився від обурення, щоки почервоніли, але висловитися їй не дали.

— Стівене, — звернувся Ділан до керівника економічного відділу, — подивімось твій звіт.

Народ з жалем зітхнув, мабуть, всім хотілося продовження нашого милого спілкування з Еммою.

Я помітила на обличчі Долорес посмішку, але вона швидко взяла себе в руки й почала писати у своєму блокноті. Цікаво, про цю перепалку вона теж доповість Алану? От би він ще тиждень пробув у відрядженні, мені так спокійніше. Не хочу думати про той момент, коли побачу його і боюся своєї реакції.