Війна

Перший день вторгнення - шок. Ракети б'ють по Україні по нас, масово наступають російські війська. Просто в перші години страшної атаки не вірилось, що це війна. Здавалося що кінець, і що нас може врятувати? Та не так то все просто. Українська армія чинила страшний опір, і по телебаченню тільки вибивало російські страшні жертви по тисячі вдень живої сили. Битва під Києвом і страшне просування РФ спинили, почалась атака по відбиттю наших територій, з викриттям воєнних  злочинів на звільненій території.  Масові поховання з розчленованими трупами показало варварство ворогів, що напали, всьому світу. В України появились союзники, які виділили зброї на десятки мільярдів доларів. І в рейтингу армій ми піднялись до четвертого місця в Європі. Сучасна натівська зброя дала свій результат. Наша армія повернула цілі області з-під окупації. Агресор почав переходити в захист з атак. Почав шукати допомоги на сході- в азіатських країнах.

Втрати армії РФ тільки ростуть то 100, то 200,  то 300,то 400, то 500,то 600 тисяч вбитих солдат. Війна почала переходити на їх територію. Було захоплено 1000 квадратних кілометрів Курської області.

Здавалося б вернулись старі героїчні часи,коли наші предки козаки боролись на три фронти за незалежність з Османською імперією, Російською імперією і Річчю Посполитою. Часи великих українських полководців і героїчних подвигів козаків. 

Тепер нова війна, не менш страшна і кровопролитна , прийшла і випробовує нас на нашу силу, силу волі і сміливість. Багато міст на сході України в руїнах, міліони біженців переїхали в західні країни, ми всі самі мабуть очевидці в кожній частині країни ракетних ударів. 

Але ми повинні боротись і йти вперед до великого майбутнього, а не здаватись столітньому українському ворогові , позволяти йому панувати над собою.