Розділ 22

РОЗДІЛ 22: Третя хвиля

Розслідування Тери, яке вона вела з упертістю пораненої вовчиці, нарешті дало першу суттєву тріщину в ідеальній, наче випрасуваний шовк, біографії Бріджит. Проте ця знахідка була зовсім не тією, на яку дівчина сподівалася. Переривши запилені архіви банку «Ґолдстек» та піднявши старі, пожовклі випуски «Королівського Вісника» десятирічної давнини, Стівен знайшов одну вкрай цікаву та підозрілу деталь.

Виявилося, що перед тим як Бріджит якимось дивом викупила престижне приміщення під свою Крамницю дивин, ним майже маніакально цікавився один надзвичайно впливовий гільдієць — Лорент Крейв. Він був готовий віддати будь-які фантастичні суми в ерлінгах, аби лише отримати це стратегічне місце в самому серці елітного Завулку. Проте в день фінального підписання угоди Крейв просто зник із усіх радарів на добу, а рівно через двадцять чотири години з’явилася Бріджит із уже готовими, юридично бездоганними документами. Зараз Лорент, затаївши стару образу, працює на найвищому рівні Гільдійської площі, керуючи потоками товарів.

— Слизький тип, — коротко прокоментував Зейн, прискіпливо вивчаючи досьє з магічною печаткою. — Вічно всім незадоволений, зарозумілий, а ще він жахливо ка-г-г-тавить, що робить його нескінченні скарги та претензії ще дратівливішими для слуху. Можливо, він просто вирішив помститися Бріджит за те, що вона колись так зухвало «перейшла йому дорогу»?

Але їхнє обговорення було грубо перерване раптовим, надпотужним гуркотом, що змусив здригнутися весь масивний фундамент замку. Магічні маяки на контрольній карті спалахнули тривожним червоним світлом один за одним, зливаючись у суцільну лінію вогню. Це була третя хвиля — наймасштабніша з усіх.

Конструкти з’явилися одночасно в кількох ключових світах Мультивсесвіту, але найстрашніше і найкривавіше відбувалося прямо тут, вдома. Один із них — масивний, некерований вихор із гострого каміння, уламків металу та густого чорного диму — матеріалізувався прямо посеред Діагонального Завулку. Він діяв дивно цілеспрямовано: наче живий таран, конструкт бив по вишуканому фасаду Крамниці дивин, з кожним ударом вириваючи важкі рами та коштовні вітражні вікна. Бріджит опинилася в смертельній пастці прямо на порозі: одна з масивних дубових балок обвалилася, намертво притиснувши край її розкішної мантії до землі, а конструкт уже заносив величезну, зіткану з уламків лапу для фінального, нищівного удару.

— Бріджит! Тримайся! — крикнув Стівен, вилітаючи з порталу в останню долю секунди. Зейн, що з'явився поруч, миттєво створив надпотужний льодовий щит, об який із дзвоном розбився перший удар аномалії.

Водночас другий конструкт — ще більш потужний, стрімкий і небезпечний — стрімко рухався з боку Гільдійської площі прямо в напрямку Завулку. Він не просто бездумно руйнував усе на своєму шляху; він ніби розчищав простір, прокладаючи широку дорогу для когось... або для чогось набагато масштабнішого, що мало з'явитися слідом.

— Вони намагаються просто стерти весь Завулок з лиця землі! — вигукнула Вайлдфаїр, злітаючи над бруківкою і випускаючи серії вогняних снарядів у саму гущу диму.

Але цей бій був іншим. Герої більше не метушилися в паніці. Вони діяли злагоджено, як єдиний, ідеально змащений бойовий механізм. Стівен миттєво, без слів перекидав Зейна в тил ворога через мікро-портали; Тера майстерно використовувала енергію Хаосу, щоб на молекулярному рівні розм'якшувати броню конструктів; а Беатрис, вичікуючи ідеальний момент, наносила важкі вирішальні удари своїм мечем. Вони на очах росли в цих боях: їхні рухи ставали швидшими, реакції — гострішими, а закляття — в рази смертоноснішими.

Зейн одним точним, філігранним рухом повністю заморозив центральне ядро першого конструкта, врятувавши Бріджит від вірної та швидкої смерті. Біл, який весь цей час відчайдушно борсався в руїнах, нарешті вискочив назовні, підхопив приголомшену господарку і швидко затягнув її вглиб напівзруйнованої лавки, навіть не глянувши в бік рятівників і не промовивши жодного слова вдячності.

Другий конструкт, що насувався з Гільдійської площі, був ефектно зупинений Беатрис прямо біля парадного входу в Завулок. Королева з силою встромила свій меч глибоко в землю, створюючи концентричну хвилю чистої енергії, яка буквально розірвала аномалію на тисячі дрібних, нешкідливих шматків.

— Ми стали набагато сильнішими, ніж були всього тиждень тому, — важко і часто дихаючи, промовив Стівен, дивлячись на розкидані навколо уламки ворога. В його очах світилася гордість.

Герої відчували заслужений тріумф, але Тера раптом підняла голову вгору. Там, на високому відкритому балконі Гільдійської площі, на тлі сірого неба виднілася нерухома постать у дорогому, бездоганно сидячому костюмі. Лорент Крейв спокійно спостерігав за їхньою битвою зверху, повільно поправляючи свої золоті окуляри. На його обличчі не було ні страху, ні здивування.

Беатрис раптом з жахливою чіткістю згадала слова духа Гарольда. Герої справді росли в кожному з цих боїв. Вони ставали справжньою, ідеальною зброєю Мультивсесвіту. І вона здригнулася від думки, що саме цього хтось невідомий і хотів із самого початку.

Кожен новий напад конструктів не просто сіяв хаос чи руйнував будівлі — він поетапно «загартовував» стихійників, готуючи їх до чогось набагато серйознішого і темнішого. Конструкт у Завулку ледь не вбив Бріджит, і цим самим він миттєво зняв із неї всі підозри в очах Стівенa та Зейна — адже ворог не став би атакувати свого творця, чи не так? Але Тера відчувала: ця павутина стала ще більш заплутаною і липкою.

— Хтось методично тренує нас, — дуже тихо, майже про себе сказала Тера, не зводячи очей із Лорента на балконі. — І цей «хтось» щойно майстерно врятував Бріджит нашими ж руками, зробивши її жертвою в очах усього світу.