Розділ 8

Нічозора прогулялася з Перолапкою, насолоджуючись сонячним днем. Раптом їх увагу привернули звуки тренування неподалік. Вона побачила, як Вітролап, Світолапка та Тіньолапка старанно вчилися під керівництвом своїх наставників Каменя, Гострозуба та Луни Нічозора глянула на Перолапку і пошипіла її на вухо:

— Подивися, як вони тренуються.

Сказала Нічозора, вказуючи на молодих котів раптом Нічозора почула голос Сола, який хизувався, запевняючи всіх, що його ніхто не зможе застати його з ненацька Нозора лише з посмішкою кивнула на слова новачків і сказала Перолапці:

— Дивись уважно.

Вона нахилилася, пригнулася до землі і почала повзти в напрямку Сола. Зосереджена, Нічозора обережно підбиралася до нього, використовуючи кожну можливість сховатися серед трав і чагарників. Коли вона була зовсім близько, раптово стрибнула, виявивши себе над ним.

— Невже неможливо застати з ненацька?

Спитала вона, виглядаючи задоволеною, стоячи над Соло Сол, який спочатку був шокований, зніяковів і швидко звівся на ноги.

— Це не чесно!

Вигукнув він, посміхаючись, хоча знав, що Нічозора має рацію Перолапка, спостерігаючи за цим, не могла стримати сміху.

— Чому ти так впевнений у своїй непомітності?

Запитала вона, з посмішкою підійшовши ближче Нічозора з гордістю подивилася на свою подругу. Вони разом сміялися, відчуваючи, що вміння зачиняти на розплох може бути веселим і корисним Нічозора не відповіла а продовжила спостерагати.

126

Нічозора спостерігала, як Сол обурюється, знаючі, що йому не дали новачка для тренувань. Його емоції вирують, і це привернуло її увагу.

— Чому мені не дали новачка? я готовий навчати.

Вигукнув Сол, з образою дивлячись на групу. Нічозора, провідниця, знала, що треба дати йому зрозуміти, чому це сталося.

— Сол, у тебе ще немає досвіду, можливо, тобі варто спершу довести свою здатність.

Зауважила Нічозора спокійно дивлючісь на ного

— Досвіду? я краще за всіх! Чому інші отримують новачків, а я ні?

Ці слова роздратували Нічозору, і вона вирішила, що час поставити його на місце.

— Ти думаєш, що просто заздалегідь ображатися — це правильний шлях? справжня сила полягає в тому, щоб підтримувати інших і навчати їх, а не просто хизуватися своїми можливостями.

Запитала вона, дивлячись йому в очі Сол відкинувся назад, його емоції виходили з-під контролю.

— Ніхто не вважає тебе серйозно, Нічозора! ти провідниця, але це не означає, що ти краще за інших!

В цей момент Нічозора відчула, як щось всередині неї запалилося. Вона знала, що повинна контролювати себе, але слова Сола запалили вогонь всередині неї.

— Я не дозволю, щоб ти так говорив! ти забуваєш, з ким говориш!

Сол, здивований її рішучістю, спробував сперечатися, але Нічозора зупинила його.

— Пам'ятай, що провідниця завжди захищає свій клан. Ти повинен навчитися поважати інших, якщо хочеш стати справжнім воєводою.

Нічозора стояла, дивлячись на нього з непохитною рішучістю. Вона знала, що цей момент не лише для нього, але і для всієї групи.

127

Нічозора відчула, як гнітюче відчуття накопичується в її серці. Суперечки з Солом стали для неї важким тягарем, який заважав їй виконувати свої обов'язки провідниці. Кожна їхня сварка залишала по собі слід, підриваючи авторитет не тільки Солу, а й усього клану.

Одного дня, коли коти зібралися у таборі, Нічозора знала, що настав час діяти. Вона не могла більше терпіти невизначеність. Піднявшись на кам'яний пагорб, вона покликала всіх.

— Коти клану

Проголосила вона, її голос звучав впевнено і рішуче. Коти почали збиратися навколо, і незабаром всі погляди були спрямовані на неї. Нічозора оглянула їх, відчуваючи, як важка атмосфера наповнює повітря.

Сол стояв на узвишші, його погляд був сповнений виклику. Нічозора підійшла ближче, відчуваючи, як серце б’ється швидше. Це рішення не було легким, але вона знала, що повинна діяти заради добробуту клану.

— Сол, твоя поведінка останнім часом стала проблемою для всього клану. Твої часті сварки з іншими членами команди заважають нам працювати разом.

Почала вона, уважно дивлячись йому в очі в повітрі почався тихий шепіт. Інші коти переглядалися, обмінюючись підозрілими поглядами. Сол, почувши це, став невпевненим, але намагався тримати обличчя.

— Я роблю це для покращення! Я намагаюся бути кращим воєводою!

Заперечував він, намагаючись виправдати свої дії Нічозора заперечливо покачала головою і сказала:

— Справжній воєвода підтримує своїх товаришів, а не свариться з ними через дрібниці. Ти забув, що наша сила полягає в єдності?

Сол знову спробував щось сказати, але вона підняла лапу, закликаючи його до тиші.

— Я втомилася від цих суперечок. Я більше не можу довіряти тобі.

Клан замовк, і напруга в повітрі ставала все більш відчутною. Нічозора відчула, як важкість рішення давить на її груди, але знала, що це правильно.

— Сол, я знімаю тебе з поста воєводи, тобі потрібно подумати про свою поведінку та навчитися працювати в команді.

Вимовила вона, її голос звучав рішуче тиша заповнила простір, і всі коти завмерли. Сол, приголомшений, дивився на Нічозору, його емоції коливалися між гнівом і образою.

128

— Ти не можеш так просто зняти мене з посади! Я заслуговую на повагу!

Вигукнув він, його голос був сповнений паніки Нічозора затримала подих, але продовжила дивитися на нього.

— Повагу треба заслужити, ти мав можливість проявити себе, але постійні сварки лише підірвали твою репутацію.

Сказала вона, її голос залишався твердим Навколо почали шепотітися коти, дехто підтримував Нічозору, а інші стежили за Солом з острахом.

— Я сподіваюся, що ти знайдеш шлях до змін, але зарас Сол, це не кінець для тебе.

Закінчила Нічозора, повертаючись до клану Сол стояв, обурений і приголомшений. Він не знав, як реагувати, і відчував, що всі погляди звернені на нього. Він повільно повернувся, готовий залишити табір, його серце билося в ритмі розчарування.