Розділ 2

Вогнезір, зібравши новий патруль із Піскоштормою, Сіросмугою та Ожинокігтем, вирушив слідом за Нічю. Вони йшли лісом, уважно стежачи за своїм оточенням, і, нарешті, дійшли до території, де Ніч була помічена.

Коли вони прийшли туди, їх зустріли Сол і Камінь, які перешкоджали проходу.

— Куди це ви йдете? 

Запитав Сол, його голос звучав загрозливо. Луна, стоячи осторонь, захищала кошенят, які боязко дивилися на незнайомців.

— Ми вам нічого не зробили! Чого ви прийшли? 

Запитав Камінь, з недовірою зиркаючи на Вогнезіра і його товаришів.

Вогнезір зібрався з думками.

— Я хочу зустрітися з вашим провідником. 

Сказав він, намагаючись звучати спокійно.

Вони переглянулися, а потім погодилися провести його. Вогнезір пройшов через вузький прохід і потрапив у кубло 

Коли Вогнезір увійшов до кубла і побачив Ніч, його серце завмерло від здивування. Вона сиділа з гордо піднятою головою, оточена бродягами, але найбільше його вразило те, що Ніч була не просто одним із них — вона була Провідницею.

— Ніч, ти провідниця? 

Тихо запитав він, намагаючись зрозуміти, як це сталося.

Ніч усміхнулася з задоволенням, її очі блищали.

— Так, Вогнезір, я зібрала власний клан і тепер у мене є сила, про яку ти не міг і мріяти.

Вогнезір відчув шок. Усе, що він знав про Ніч, здавалося, перевернулося з ніг на голову. Вона завжди була незалежною, але тепер стала лідером.

— Що це означає для нас?

Спитав він, відчуваючи, як серце б’ється швидше.

— Це означає, що я маю право на своє місце у світі.

Вогнезір замислився, що це може означати для нього та для Громового клану. Він усвідомлював, що ситуація вимагає ретельного обмірковування.

20

Вогнезір не міг поворухнутися. Він дивився на Ніч, яку оточували її коти. Вони гарчали, готові кинутися вперед у будь-яку мить. Бачити Ніч провідницею було дуже незвично, і він ніколи до цього не звикне.

Вогнезір звузив очі, намагаючись приховати здивування, і з презирством запитав:

— Як така кішка, як ти, стала Провідницею?

21

Ніч глянула на Вогнезора і проричала:

— Ти не маєш права тут бути! Луна, Камінь, виженіть його звідси!

Коти кивнули і буквально випхали Вогнезора з кубла. Ніч вийшла із кубла і дивилася, як Луна та Камінь виганяють Вогнезора та його патруль із табору. Ніч усміхнулась, і коли Камінь і Луна підійшли назад, вона сказала:

— Молодці, ви добре впоралися.

Коти з вдячністю кивнули. Ніч залізла на Високий Камінь, і коли коти зібралися біля нього, вона сказала:

22

— Луна, Камінь, — почала вона, дивлячись на них.
— Ваше завдання — красти якомога більше кошенят. Вони можуть стати нашим доповненням до клану або, принаймні, ми зможемо підвищити нашу чисельність.

Луна, з її захисним інстинктом, трохи заперечила:
— Але, Ніч, це ризиковано. Коти можуть помітити, що щось не так.

Ніч кивнула, але її рішучість залишалася непохитною:
— Так, я розумію. Але без ризику немає виграшу. Нам потрібні кошенята, щоб зміцнити наші позиції. А тепер, Каменю, ти маєш бути обережним і швидким.

Камінь, відчуваючи важливість завдання, відповів:
— Я зроблю все можливе, Ніч.

Потім Ніч звернулася до Сола:
— Сол, ти займатимешся тренуванням Гострокігтя і Криги. Вони мають стати сильнішими та швидшими. Ми повинні бути готові до всього, що може статися.

Сол кивнув, розуміючи серйозність ситуації:
— Я навчу їх усіх необхідних навичок. Вони стануть справжніми бійцями.

— Добре,а я поки що підготую все для кошенят і вирушу на полювання. Нам потрібно більше їжі, щоб підтримувати наш новий клан.

Вона відчула, як нова енергія охопила її. Ніч знала, що її плани можуть змінити все, і вона була готова до будь-якого виклику.

23

Ніч, вирушивши на пошуки матеріалів для гнізд, уважно оглядала ліс. Вона знала, що їй потрібно зібрати мох і пір'я, щоб створити комфортні місця для майбутніх кошенят. Це було важливо не лише для їхнього комфорту, але й для того, щоб зміцнити довіру нових членів клану.

Ніч обережно збирала мох, відчуваючи його м'якість і легкість. Кожен шматочок додавався до її запасів. Вона також шукала пір'я, яке допоможе зробити гнізда ще затишнішими. Час від часу Ніч зупинялася, прислухаючись до навколишніх звуків, щоб впевнитись, що все в порядку.

Коли її запаси зросли, Ніч повернулася до кубла, сповнена рішучості. Вона знала, що створення безпечного та затишного місця для кошенят допоможе зміцнити їхній зв'язок і зробить їх більш готовими до прийняття нових викликів у їхньому житті.

— Це буде наш дім, І я зроблю все, щоб вони були в безпеці.

Промовила вона про себе, уявляючи, як кошенята граються у нових гніздах.

24

Поки Сол тренував Гострокігтя і Кригу, Ніч зайнялася облаштуванням гнізд, старанно стелила мох і пір'я, намагаючись створити затишну атмосферу. Її думки були зайняті планами на майбутнє, коли раптом Луна і Камінь повернулися до кубла, ведучи за собою чорно-сіру кішку.

— Ніч, поглянь! це Місяць. Вона хоче приєднатися до нас!

Місяць, обережно наближаючись, спостерігала за Ніч з цікавістю. Вона виглядала втомленою, але її очі світилися надією.

— Я вагітна.

Зізналася вона, дивлячись на Ніч.

 — Я шукала безпечне місце для себе і моїх кошенят. Я чула, що ви створюєте новий клан, і сподіваюся, що можу приєднатися.

Ніч посміхнулася, відчуваючи, як її серце наповнюється радістю. Це була чудова новина!

— Звісно, Місяць! Ти знайдеш тут захист і підтримку.

— Ми створимо безпечне місце для твоїх кошенят.

Камінь з Лунією обмінялися поглядами, бачачи, що їхня місія з пошуку нових членів клану виявилася успішною.

— Давайте влаштуємо гніздо для Місяця, вона і її кошенята заслуговують на комфорт і безпеку.