Глава XVII. Розділені шляхи крізь петлю

Завантажувальний док Звягеля здригнувся від одночасного реву двигунів двох машин. Важкий бронетрак Торо із додатковими бронеплитами й розчищувачем чекав на головній рампі, а швидкісний легкий багі, який обрала Стрілка для прориву крізь вузькі просторові розломи, тиснув на гальма біля бокового гермозатвора.

Оскільки обидві цілі — і «Серце Землі», і автономний сервер Ядра — знаходилися на протилежних кінцях континенту за тисячи кілометрів, єдиним шляхом встигнути вчасно було використання нестабільних просторових петель.

Таймери на десантних планшетах спалахнули синхронним відліком: 00:60:00. У них була рівно година, щоб пройти крізь аномалії, дістатися точок і підготувати одночасний удар.

— Ну що, дівчата, зустрінемося по той бік викривлення, — вигукнув Пірат із кабіни бронетрака, підключивши свій нейронний імплант до просторового барометра. Його пальці гарячково миготіли над сенсорними клавішами.
— Якщо ми активуємо «Серце Землі» раніше, ніж ви впораєтеся з Ядром, не ображайтеся!

— Мрій більше, лисий, — відгукнулася Стрілка, перевіряючи затвор гвинтівки на пасажирському сидінні багі. — Головне — тримай Торо під прикриттям і не згасни на першому ж розломі.

Флекс сіла за кермо багі, впевнено стиснувши штурвал. Поруч із нею на вузькому капоті примостився кіт Сі. Його срібляста луска притислася до металу, а на кінчику хвоста загрозливо поблискувало висунуте жало з концентрованим нейротоксином.

— Готовність три секунди, — прогримів голос Торо через спільну частоту зв’язку. — Усі пам’ятають задачу. Проходимо кожен свою просторову петлю. Зберігати синхронність!

Гермозатвори доку вибухнули пневматичним сичанням. За стінами бункера повітря вже тремтіло й заломлювалося — перед ними розгорталися два дзеркальних розломи.

— Вперед! — віддала наказ Стрілка.

Дві машини вирвалися з Звягеля в протилежні боки й пірнули прямо в миготливі лінзи просторових петель.

Світ навколо бронетрака Торо розпався на спалахи фіолетового світла. Машину важко струсонуло, а вимірювальні прилади на мить збожеволіли. За секунду бронетрак із брязкотом вискочив з іншого кінця петлі — прямо під розпашілий Вулканічний масив «Серця Землі».

Шлях сюди пролягав крізь відкриту зольову пустелю, де Мережа вже стягувала свої останні резерви. Спереду на горизонті спалахували перші червоні вогні автоматичних турелей.

— Вийшли з петлі! Входимо в зону ураження! — закричав Грім з турелі бронетрака, відкриваючи вогонь із великокаліберного кулемета. — Пірате, глуши їхні сенсори!

— Уже роблю, не волай під вухо! — відрізав Пірат, посилаючи імпульсні віруси в оборонні блоки Вузла №5.

Тим часом багі Флекс і Стрілки прорізав свою просторову петлю, яка викинула їх у глибокий підземний колектор — закинуту технологічну артерію Древніх, що вела вглиб землі, прямо до автономного сервера Ядра Мережі.

Гравітаційний стрибок був настільки різким, що багі кинуло на вибоїни, але Флекс упевнено втримала штурвал, орієнтуючись за проекцією карти прямо на власному сітчастому імпланті.

— Стрибок успішний! Попереду перший захисний рубіж Ядра! — вигукнула Флекс, опускаючи важкі захисні окуляри. — Локальна мережа відчула наш прорив крізь петлю!

З темряви стелі й стін тунелю вискочили перші ройові дрони — гострі, мов леза, металеві диски-вбивці.

— Тримай кермо рівно! — рявкнула Стрілка.

Вона випросталася з пасажирського сидіння, і її гвинтівка заговорила короткими, нищівними чергами, збиваючи дронів на льоту. Один із механічних конструктів із ревом пірнув прямо до Флекс, але кіт блискавично вистрибнув із капота.

Сріблястий хижак впився бритвено-гострими кігтями в металеву обшивку дрона, розриваючи броньовані пластини й вириваючи силові кабелі. У наступну мить його хвіст із шипінням розсік повітря, і гостре жало точним ударом пробило незахищений стик на корпусі, вприснувши дозу концентрованого нейротоксину. Агресивний склад миттєво роз’їв біокібернетичні вузли робота — той спалахнув короткою іскрою й мертвим груддям металу покотився по бетону тунелю.

На екранах десантних таймерів залишалося 00:35:00.

Два загони пробивалися кожен у своєму куточку континенту — розділені простором, але об’єднані єдиним таймером.