Глава X. Кров на білій солі

Перший Утопленик кинувся вперед із вологим сичанням, розправляючи перетинчасті лапи з бритвено-гострими кігтями. Його потворна, позбавлена очей морда розкрилася у лункому крику, оголюючи кілька рядів голчастих зубів.

Імпульсний карбін Торо загримів без затримки. Важка черга розрядила тварюку просто в повітрі — блакитні імпульси пробили слизьку грудну клітку, відкинувши тушу назад у солону воду.

— Рухаємося до центрального підйомника! — закричав Торо, вкриваючи вогнем темний технічний місток. — Флекс, не відставай!

З іржавих вентиляційних шахт та затоплених бічних відгалужень висипали десятки потворно змінених істот. Звиклі до темряви й тиші соляних печер, вони шаленіли від звуків пострілів та запаху свіжої крові.

Шестилапий кіт Сі діяв мов срібляста блискавка. Використовуючи неймовірну гнучкість, він проносився попід ногами тварюк, розвертався й з розгону встромляв міцне жало хвоста у незахищені шийні артерії мутантів. Концентрований нейротоксин діяв миттєво: біологічні кола уражених істот паралізувало за секунди, і потвори зі зсудомленими кінцівками валилися на слизькі грати.

— Флекс, двері! — проричав Торо, відбиваючи прикладом карбіна стрибок чергового Утопленика й розмозжуючи йому череп важким черевиком.

Флекс припасувала дешифратор до локального термінала підйомника. Рут-права спрацювали негайно — електронний замок спалахнув зеленим, і важка сталева решітка ліфта з брязкотом поповзла вгору.

— Заходьте! — дівчина вихопила свій легкий пістолет-кулемет і випустила коротку точну чергу в голову потвори, що намагалася схопити кота за лапу.

Сі в один гнучкий стрибок пірнув у кабіну ліфта. Торо заскочив останнім, спиною врізавшись у панель керування й натиснув кнопку спуску до нижнього ярусу. Герметичні двері зачинилися за секунду до того, як у них ударилися десятки розлючених туш.

Підйомник зі скрипом пірнув у темряву вертикальної шахти, опускаючись на півкілометру глибину затоплених соляних кряжів.

Ядро «Степового форту» вражало похмурою величчю. Це була велетенська купольна зала, висічена прямо в білій соляній товщі. У центрі піднімався другий планетарний випромінювач — гігантський кристал, оповитий сталевими кільцями силових генераторів. Оскільки Мережа зняла цифрове блокування, кристал тьмяно пульсував, чекаючи лише на фінальний авторизаційний код.

Та вся долішня частина зали була перетворена на гніздо. На дні відпочивав Матріарх — велетенська, вкрита наростами соляних відкладень потвора, що зрослася з древніми комунікаціями комплексу.

— Нам треба дістатися головного містка над кристалом, — стиха мовила Флекс, вказуючи на підвісну платформу у п’ятдесяти метрах над дном. — Рут-права у нас є, але авторизацію треба ввести вручну.

— Я приверну увагу цієї туші на себе, — мовив Торо, міняючи обойму. — Ви з Сі пробирайтеся по верхніх технічних балках.

Здоровань вискочив із ліфта, випустивши довгу чергу прямо в масивну тушу Матріарха. Потвора оглушливо зарипіла, пробуджуючись. Її величезні щупальця з гуркотом ударили по металевих опорах, привертаючи всю увагу гнізда до Торо.

Поки велетень розстрілював хвилі мутантів, що ринули на нього з усіх боків, Флекс і кіт Сі тінню прослизнули по вузьких соляних карнизах під стелею.

Дівчина дісталася консолі, її пальці гарячково замиготіли над сенсорною панеллю. «Прийнято біологічний шифр Звягеля. Застосування рут-прав Мережі...»

Флекс ввела глобальний код авторизації, витягнутий Піратом.

Кристал у центрі зали вибухнув сліпучим біло-синім сяйвом. Потужна хвиля чистої енергії струмила через усю шахту, розходячись радіальним імпульсом. Для людей цей сплеск був нешкідливим, але для біологічно нестабільних мутантів — смертельним.

Матріарх та його зграя із пронизливим вереском почали згортатися — аномальне випромінювання миттєво руйнувало мутовані клітини їхніх тіл. За кілька секунд у залі запала абсолютна тиша.

Монітори консолі спалахнули чистим блакитним світлом, транслюючи нові дані на весь світ і до Звягеля: «Вузол №2 "Степовий форт" успішно активовано. Планетарний захисний купол розширено до 40%».

Флекс знесилено спиралася на термінал, дивлячись, як на тривимірній карті над південним континентом розгортається друга глобальна півсфера чистого, захищеного неба.

Торо підійшов до містка, важко дихаючи та витираючи піт із чола, а кіт Сі задоволено вмостився поруч із активованим кристалом, вигнувши міцний хвіст.