РОЗДІЛ 28

Шейхан

Два тижні потому.

— Тату, я перерив весь архів темних і частину архіву світлих, і досі не можу зрозуміти, звідки взялося правило про те, що правителі мають бути одружені?

— Схоже, пора вам розказати… - він хлопнув руками, і в залі з’явились мама, Заміра та її батьки. Мама підійшла до тата і щось прошепотіла йому на вухо, він кивнув. — Колись давно, на початку нашої ери, королівством світла правила династія Гайєр. У Повелителя Скаєра був син Захар та донька Вайаріна. Під час однієї з війн, у битві під містом Сайрон, принца Захара вбиває темний принц Вейрен. У помсту за смерть брата, принцеса Вайаріна веде своє військо до міста Марайа, де за даними розвідників розташувалась база темних. Під час приватної зустрічі командувачів, принц Вейрен та принцеса Вайаріна закохуються один в одного,  провівши три години на переговорах, вони розуміють, що не зможуть напасти один на одного, вони  приймають єдине правильне рішення. Вони накладають древню ілюзію на свідомість своїх солдатів, створюючи видимість битви, у якій принц Вейрен уступає перемогу принцесі Вайаріні. Через три місяці крон-принц та крон-принцеса тікають з дому. Повелитель Скаєр, дізнається про роман своєї доньки з сином ворога і відає наказ привести їх обох до свого палацу. Протягом п’яти місяців втікачів не знайшли. За тиждень до своєї смерті Повелитель Скаєр видає наказ, підтверджений магічною печаткою, про зобов’язаність всіх наступних повелителів бути одруженими. У той самий день, Повелитель Темних Сайєр відає такий самий наказ. На трон Темного Королівства сходить його молодший син Зайран. А у Королівстві Світла династію Гаєр змінює династія  Замхар. А Вейрен та Вайаріна… вони поселяються на кордоні двох королівств, на місці, де зараз стоїть місто Аронгара.

— І що було далі?

— За офіційною версією чи насправді?

— А між офіційною і справжньою історією є різниця?

— Дуже велика я вам скажу.

— Гаразд, за офіційною.

— За офіційною версією, вони жили довго і щасливо. Їхні діти у пам’ять про своїх вже мертвих на той час батьків будують місто Аронгару, і їхня родина лінія переривається п’ятсот років тому. Це вся офіційна версія. Все, що про них відомо за офіційними джерелами.

— А що тоді було насправді?

— На другий же тиждень після втечі їх знаходить темний король Сайєр. Він забирає їх до свого замку і збирається відправити їх до Скайєра. Проте вони укладають з ним угоду, він не розкриває їхнього місця знаходження королю Скайєру, а Вайаріна виліковує його смертельно хвору дружини. Король Сайєр погоджується. Вони виконують свою частину угоди, він свою. Зайран продовжує правити Королівством Темряви, а Вайаріна та Вейрен продовжують собі спокійно жити і ніхто їм не заважає. Король Сайєр поширює офіційну історію через триста років після всіх цих подій. Спокійне життя принца Вейрена та принцеси Вайаріни закінчується п’ятсот років тому назад, коли їм доводиться зійти на трон, через те, що останній нащадок Зайрана помирає і його родова лінія переривається.

— Ааа,…але ж останні п’ятсот років правите ви!

— А ось тут починається найцікавіша частина історії. Давай. – батьки встають, і я бачу як зникають блокуючі магію Зорових чари. Моя магія виривається і знешкоджує магію ілюзії. Тепер перед нами стоять: блондинка з блакитними очима і чоловік з чорним волоссям і карими очима. Після цього настала хвилина тишина, всі були в шоці. Поки мама не почали  пояснювати, після стало ще гірше:

— Розумієте, принц Вейрен та принцеса Вайаріна, це ми.

— Як? – це було єдине запитання яке виникло і у мене і в Заміри. Її батьки були спокійними і схоже не здивованими.

— Ми Повелителі Життя та Смерті, ми будемо жити, поки нас не вб’ють.

— Ви знали?! – Заміра повернулася до своїх батьків і прямо запитала те, що почало хвилювати і мене.

— Так, правило всіх Повелителів, привітати нову династію, яка сходить на трон ворога. Знай своїх друзів, але ще краще знай свого ворога. Ми прибули до них з делегацією і саме тоді і дізналися, що ніякої зміни династії і не було.

— Це ми порадили їм прикинутися нащадками Зайрана. Темні ніколи не афішували, чи є в них спадкоємці чи ні, - слово взяв Замірин, батько. — Ми допомогли їм накласти заклинання ілюзії, а коли народився ти і стало зрозуміло, що ти Зоровий, допомогли приховати заклинання.

— Але якщо ви знали, що я Зоровий, чому не  сказали? І про те, що ви насправді, справжні спадкоємці Світла та Темряви теж?!

— Розумієш Шейхане, у той час на Зорових полювали, їх знищували. А ти був нашим єдиним спадкоємцем, ми не могли тобою ризикувати. А правду тоді розкривати теж було небезпечно. – мати підійшла до мене і обійняла.

— Стоп, але ж мир між королівствами триває лише триста років. А ви були знайомі вже п’ятсот! Це як?

— Ну-у, ми спочатку сварилися, кому належатиме Аронгара, а потім дійшли висновку, що обом королівствам і уклали мир, щоб це не виглядало надто дивно. – мати Заміри опустила погляд в підлогу.

— Все ясно.

— Що тобі ясно?! – я повернувся до Заміри.

— Що нічого не ясно!

— А, ну тут я згоден.

Дорослі важко видихнули.

— Все, нам пора повертатися, в нас в академії комендантський час.

— Звичайно. А нам ще треба поговорити з Заміриними батьками. Треба вирішити що робити зі зрадником. – батько відкрив портал і ми попрямували до нього, але коли почули що він сказав зупинилися і обернулися.

— Ви вже знаєте, що нас хочуть вбити?!

— Вас хочуть вбити?! - на моє запитання, вони відповіли хором.

— А про кого, ви тоді говорили?

— Про Кастора Даврена. А тепер розповідайте, - він закрив портал просто перед нашим носом, коли ми спробували втекти. Ми розвернулися і пішли до них, я шепнув Замірі на вухо:

— Спалилися. – і почав розповідати, як Вітал з Вітанією почули дивну розмову у палацах, як нам переповіли її в академії, як ми познайомилися з рештою. Одним словом абсолютно все, що сталося після нашого прибуття в академію, довелося розповідати навіть про зустріч з Хані в готелі. Батьки хотіли знати все.