РОЗДІЛ 9

Заміра

     Кімната, до якої нас заселили була величезна. Стіни були темно-фіолетові, справа від входу під стіною стояло чотири ліжка і зліва теж, між кожним ліжком стояли шафи. Я зайняла друге ліжко зліва від дверей. Шейхан перше, Ліана третє, Теар четверте. Навпроти Шейхана - Вітал, біля нього Вітанія, далі Кайлін та Кальмія. Я розклала свої речі і пішла до дверей, які ще не перевірила, це виявилась ванна з асатиру, навпроти дверей, в яких я стояла знаходилось вікно, Я підійшла до нього. Воно виходило в сад академії. Кущі троянд, фонтан у формі квітки лотоса, дерева, сакури, клумби, на яких ростуть найрізноманітніші квіти.
     Ванна була схожа на ту, що в готелі. Але трохи більша, справа таке ж велике дзеркало, по центру ванна. Зліва двері, які вели до душової (насправді душових дві). 
     Я повернулась до кімнати, попередньо намочивши лице. Я вирішила подрімати, бо зараза, щоб встигнути на іспит, і ще трохи потренуватись, перед ним, ми встали в сім ранку! В СІМ РАНКУ!!! А коли їхали до академії першого дня  ВЗАГАЛІ В  П'ЯТЬ! Тепер ви зрозуміли, чому ми вирішили в готелі зупинитись?
     Ууууу, схоже я не одна, хто вирішив подрімати, всі вже лягли на свої ліжка сказавши:
— Добраніч! - і через хвилину всі вже спали.
     Я магією створила будильник, це стандартне заклинання, яке знають всі:
— Терраре голеджіуме! - для бутової магії використовують заклинання, щоб нею могли користуватись усі, магією стихій, яку ми маємо - світло, темрява, вогонь, і так далі, ми володіємо на ментальному рівні, тобто варто подумати і магія виконує. Але для важких заклять використовують заклинання, наприклад створення артефакту, зброї. Отже, я створила будильник і поставила його на пів п'ятої, я лягла і через хвилину вже спала.
     Будильник продзвенів як грім серед ясного неба! А аж з ліжка впала на землю. І не я одна! Шейхан підстрибнув на ліжку, але його нога заплуталась в ковдрі, і він разом з нею приземлився поруч зі мною. Теар так підстрибнув, що впав на металеву перекладину ліжка і склався рівно пополам!
— Ойййй, - це Теар намагається встати.
     Кайлін стукнувся головою об підлогу. Решта просто попадали з ліжка прямо в ковдрах.
— Це що таке було! - в Шейхана очі квадратні, а брови поповзли на лоба. Упс, я здається забула що на всіх будильниках, які я створюю стоїть рик лева на сигналі...
— Все нормально, це я просто поклала будильник...
— На скільки годин?
— Пів п'ятої.
— Швидко, ми запізнюємось!
     Через сімнадцять хвилин, ми всі переодягнулись, застелили ліжка і остаточно прокинулись. Спробуй не прокинутись, коли тобі на голову вилили склянку води! Спочатку хлопці нам, а потім ми їм, але не вже не склянку, а відро! Вітал нас висушив - направив на нас вогонь, і вже через двадцять секунд ми були сухі. Відкрию вам секрет, я ненавиджу сукні та спідниці, я одягаю їх тільки для того, щоб мати не читала мені лекції про те, що дівчата мають одягатись як дівчата, а не як хлопці.
     Через п'ять хвилин ми вже заходили до зали, в якій проходять збори. Ми зайняли свої місця і стали чекати поки розпочнуться збори. Ще через дві хвилини, всі нарешті зібрались в залі і ректор розпочав:
— Доброго вечора всім першокурсникам! Я б хотів привітати вас всіх зі вступом до Академії Рівноправних Стихій! Вітаю усіх, хто зараз сидить тут, у цьому залі! Я б хотів розповісти вам основні правила поведінки в академії, а далі ваші старости поведуть вас до бібліотеки за книгами, видадуть форму, та все потрібне для вашого навчання. Отже, правила. Правило перше: під час навчання намагайтесь не зруйнувати школу. Правило друге: в середині академії не перетворюватися! Для цього спеціально є полігон. Правило третє: жодних битв між факультетами. Правило четверте: роботи інших факультетів не руйнувати! Правило п'яте: книги, які ви отримаєте в бібліотеці, мають бути повернені в тому ж стані, в якому ви їх брали, тобто у відміному. Правило шосте: на уроки не запізнюватись. Правило сьоме: під час уроку школою ви не гуляєте. Правило восьме: завжди носити форму на уроки, вам видадуть два комплекти. Правило дев'яте: вночі за межі академії не виходити! Правило десяте і останнє: ви зобов'язані слухати своїх старост. За порушення цих правил, вас буде виключено з академій. Це все. А зараз старости ваших факультетів. Я називаю ім'я старости і староста виходить на сцену та представляється, факультет, який він або вона назве, встає і йде за своїм старостою до кабінету, де староста пояснить все що вам потрібно знати. Вашими старостами будуть старшокурсники, тож навіть не сподівайтесь. Все зрозуміло? - після останніх слів ректора, залою пронеслись розчаровані вздохи. Вони що справді думали, що першокурсників назначать старостами?
— Так, - над залою пролунав хор не надто радісних голосів.
— Чудово, - ректор тримав кам’яне лице, хоча було видно, що він насолоджується їхнім розчаруванням, і вся ця ситуація його веселить. — Отже, Нейлз Гілейн, - на сцену вийшов хлопець з темним волоссям та червоними очима, велика рідкість для наших королівств до речі. Він був вдягнений у чорно-червону  форму.
— Моє ім'я Нейлз Гілейн, я адепт четвертого курсу факультету некромантики. Некроманти за мною! - і він попрямував до виходу, некроманти встали і попрямували за ним. Вітанія встигла сказати:
— Побачимось пізніше! - і пішла за рештою.
— Далі. Сансет Гаран.
     Цього разу на сцену вийшла дівчина. У неї було руде волосся і зелені очі, вона була вдягнена в біло-зелену форму.
— Моє ім'я Сансет Гаран, адептка четвертого курсу факультету травництва та цілительства. Цілителі за мною! - вона зійшла зі сцени та попрямувала до виходу, цілителі за нею.
— Продовжуємо. Айва Джайрен, - дівчина копія Сансет, але в блакитно-білій формі.
— Моє ім'я Айва Джайрен. Четвертий курс факультету магічних фамільярів та істот. Фамільяри за мною! - вони встали і вийшли.
— Ламіліель Облівіон.
     Дівчина з чорним волоссям, блакитними очима в сіро-чорній формі, вийшла на сцену.
— Я Ламіліель Облівіон, четвертий курс факультету магічної зброї. Зброєвики за мною! - вони теж вийшли, залишились тільки ми.
— І нарешті Вайнер Айс, - хлопець в чорно-білій формі із рудим волоссям та блакитними очима.
— Вайнер Айс, четвертий курс факультету бойової магії, - він стояв заклавши руки за спину. - Бойовики за мною! - в його голосі вчувалась сталь. Ми встали і попрямували за ним до виходу...
*****