РОЗДІЛ 4

Шейхан     

Ми з Замірою прямуємо через парк. Стежка встелена камінням, з боків дерева та кущі, в центрі парку неймовірно красивий фонтан - троянда, з пелюстків якої витікає вода. Навколо фонтану цвітуть сакури.
Через п'ятнадцять хвилин ходьби через парк ми опинились навпроти готелю « Дракон Аронгари». Ми пройшли через хол і зупинилась біля стійки реєстрації.
— Добрий день, ми хотіли дізнатись, чи наші речі вже доставили, - я дивився адміністратору в очі, це був чоловік років тридцяти п’яти з чорним волоссям та блакитними очима.
— Дозвольте дізнатися ваші імена, - він тепло усміхнувся і подивився на нас. 
— Я принц Шейхан Тейріан, а це, - він показав рукою в бік Заміри, — принцеса Заміра Бейнуар.
— Ваші високості, - адміністратор вклонився нам, — для мене честь бачити вас у нашому готелі, - він подивився на книгу розкриту перед ним, а тоді знову поглянув на нас, — так, ваші речі вже доставили, ось ваші ключі, - він протягнув  нам наші ключі з драконом з одного краю і великою кількістю зубців з іншого і знову вклонився. Ми взяли ключі і попрямували до сходів. На моєму ключі було вибито цифру п’ятнадцять. Ми піднялись на другий поверх я підійшов до дверей з таким самим номером і побачив, що Заміра підійшла до дверей зліва з номером чотирнадцять.
— Схоже ми з тобою сусіди.
— Схоже на те, - вона посміхнулась і знизала плечима. Вона вставила ключ і зайшла до середини. Коли вона зникла за дверима, я зайшов до свого номеру. Я стояв у вітальні, стіни були ніжно блакитного кольору, в центрі вітальні стояв невеличкий стіл, по боках від якого стояли два чорні дивани. Зліва та справа розташовані двері,  я вирішив спершу перевірити двері справа, думаю це спальня, і я не помилився. За дверима була спальня. Вона виконана в темних тонах, вікно закрите шторами, в центрі ліжко з балдахіном застелене блакитними ковдрами, ну хоч щось не темне в цій кімнаті. Недалеко від ліжка стояла тумбочка, а з протилежного від ліжка боку - двері, я пройшов до них і опинився у ванні, вона була світла, з білого каменю - асатиру, на одній стіні  дзеркало в підлогу, з іншої шафа з рушниками, а з протилежної від дверей стіни досить таки велика ванна. Я розвернувся і вийшов до спальні. Стіни  були  чорними, зліва від ванної кімнати стояла шафа для одягу, а біля ліжка сумка з моїми речами. В понеділок наступного тижня, ми заселяємось до житлового комплексу академії, якщо нас туди приймуть звичайно. Через три дні,  я і не сумніваюсь, що здам всі іспити.
       Я повернувся до вітальні, в напрямку єдиних дверей, які я ще не оглянув,  повернув ручку і зіткнувся ніс в ніс із Замірою, виявляється наші номери були з'єднані.
— Це що жарт такий?! - вона виглядає дуже здивованою і на її обличчі так і читається, що вона вб'є того хто це придумав. А я подумки вже посміхаюсь, бо здогадуюсь чия це затія...
— Я теж хотів би це знати, - молодець, перше правило в такій ситуації не показувати, що ти щось знаєш. До речі, за її спиною відкривається прекрасний вид на її номер, адже я на голову вищий за неї. Її вітальня така ж як і моя, двері до її спальні відчинені, і наші спальні виявляється теж схожі, але замість чорного її стіни білі, а замість блакитних ковдр, на її ліжку темно-бордові.
— Судячи з усього це чийсь хитрий план...
— І я здається здогадуюсь чий...
— Хані, - це ми промовили одночасно, я самовпевнено, а Заміра з недовірою.
— Не можу повірити, що вона вважає нас ідеальною парою, я мала здогадатись про це ще в академії, коли ти сказав, що це Хані відправила тебе сюди. Богиня тоді сказала мені: "...Ти вже друга, хто за цей день звертається до мене з тією самою проблемою...здається, я знаю хто тобі підійде, я саме шукала йому наречену, і ти підходиш йому ідеально." Вона весь цей час мала на увазі тебе, це тобі вона шукала наречену, і вважає що я тобі ідеально підхожу.
— Ну-у... в чомусь Хані все-таки права.
     І саме в момент коли я це промовляю, моя вітальня вкривається білим світлом, ми з Замірою разом дивимося на це світло, і коли я повертаюсь повністю світло зникає, а на його місці стоїть богиня Хані, ми підходимо до неї ближче і вона промовляє:
— Скажіть, це був гарний план? Тепер, коли ви знаєте, що ви пара, гра стає тільки  цікавішою. Покохаєте ви один одного чи ні? За вас всі боги вболівають, чесно абсолютно всім цікаво, чим закінчиться ваше неймовірне "протистояння", не підведіть нас. Сподіваюсь у вас все вийде, - і вона зникла.
— Вона що приходила спеціально, щоб над нами посміятись, - здивуванню Заміри не було меж.
— Ну... чому відразу посміятися, вона приходила сказати нам гарну новину.
    Заміра злісно подивилась на мене і  повернулась до своєї кімнати, грюкнувши дверима...
    Ну нічого, Хані попереджала мене, що треба буде завойовувати її серце, і я готовий це зробити. Тому треба зізнатись, хоча б собі, я сподівався, що це буде Заміра, з першої хвилини, як її побачив. Розумна, сильна, незалежна, завжди добивається своєї мети.
    Мрії збуваються...