РОЗДІЛ 2

Шейхан 

Я заходжу до зали, батько залишився на тому самому місці. Він жестом наказав всім вийти, і ми залишились самі:

— Щось сталось Шейхане?

— Я поговорив з Хані, вона сказала, що я знайду її в Академії Аронгари на першому курсі факультету бойової магії.

Батько посміхнувся:
— Отже, я подаю документи до Академії, а ти можеш збирати речі, завтра вирушаємо.
    Я пішов до  кімнати, зібрав в сумку речі, навчальний рік в академії триває три місяці, перший місяць теорія, решта два практика, останній тиждень навчання, це тести. Досить зручно, до речі.

Наступного ранку ми виїхали як тільки  зійшло сонце,  порталом дістались околиць Аронгари, а вже звідти  наш екіпаж запряжений пегасами, поїхав до академії. Ми зупинились у воріт академії, коли я виходив, то побачив справа від нас ще один екіпаж, з якого саме виходила дівчина в легкій білій сукні. Її волосся було золотим і дуже кучерявим. Вона з батьками також прямувала до академії. З академії нам назустріч вийшов чоловік.

— Ваші Величності, - він поклонився спершу моїм батькам, потім батькам дівчини, тоді повернув голову в мій бік, — Ваша Високосте, - він вклонився, повернув голову в бік дівчини і також вклонився, — мене звуть Максиміліан Валурійський, я ректор Академії Рівноправних Стихій, я дуже радий, що нашу  академію, вирішили відвідати відразу дві королівські сім'ї. Прошу пройти за мною, я проведу вам екскурсію, до початку вступних іспитів ще дві години, тож думаю ми встигнемо все оглянути, -  і на цих словах він розвернувся і пішов в бік академії. Батьки про щось розмовляли з батьками  дівчини ми ж затримались позаду.

   Я підійшов до дівчини:

— Я принц Королівства Темряви Шейхан Тейріан. А ви?

— Я принцеса Королівства Світла Заміра Бейнуар.

— Приємно з вами познайомитись, принцесо Заміро, - я нахилився і поцілував руку в рукавичці.

— Мені теж приємно з вами зустрітись принце Шейхан,- вона присіла в реверансі. Прекрасна...так, розум прийом.

— Дозвольте дізнатись принцесо, що привело вас до академії саме зараз? - ми попрямували за батьками та ректором.

— Якщо бути чесною мене сюди відправила богиня Хані. А ви? Що вас привело до академії в цей час? Наскільки знаю, в Королівстві Темряви скоро коронація нового Темного Повелителя.

— Так само як і в Королівстві Світла скоро коронація Повелителя Світла...Але ви не повірите, мене теж сюди відправила богиня Хані.

— Цікавий збіг, не знаходите?

— Абсолютно з вами згоден.

Ми саме прийшли до будівлі ліворуч від академії. Максиміліан Валурійський зупинився і повернувся до нас:
— Це житловий корпус, всі адепти академії живуть саме тут.  Він поділений на чоловічу та жіночу частину, - ректор шумно видихнув і додав вже тихіше,— проте вже років десять цього правила чомусь ніхто не пам’ятаю і не дотримується, - він схаменувся і продовжив, — ходімо, я покажу вам саму академію.

Він провів нас через багато коридорів, і велику кількість сходів, поки ми не зупинились біля дверей.
— Ходімо пройдемо до мого кабінету, - він відчинив двері і зайшов перший. Наші батьки за ним, а ми з принцесою зайшли останніми. Ректор сів за стіл, а ми на диван навпроти. Максиміліан взяв якісь документи в ящику в столі і повернувся до нас:
— Отже, принце Шейхан, почнемо з вас, на який факультет ви хочете поступити,  і чи плануєте продовжувати навчання після першого курсу?
— На факультет бойової магії. І скоріш за все ні, я хочу пройти лише початкову підготовку.
— Чудово, а тепер ви принцесо Заміра, запитання ті самі. Хоча я вважаю, що все і так зрозуміло, факультет цілителів, - він взяв зі столу чашку і випив трохи.
— Ні, не факультет цілителів. Факультет бойової магії. І скоріш за все, я не буду продовжувати навчання, - ректор поперхнувся чаєм.
— Чекайте, ви сказали бойової магії?! - а ні, все таки  з ним все добре. Проте очі у ректора, були круглі до неможливого, так само як і у всіх присутніх. Окрім мене і Заміри ясна річ.
— Так, - очі у дорослих полізли на лоб, а я ледве стримую сміх, дивлюсь на принцесу і розумію, що вона теж ледве стримується. Я здаюсь першим,(бачили б ви їхні обличчя, ви б теж сміялись) а за мною і Заміра. Дорослі трохи заспокоюються, мабуть думають, що Заміра пожартувала, але я ж розумію, що ні, і тут ректор видає найдурнішу фразу з найрозумнішим лицем:
— А якщо серйозно?
    Ми двоє знову починаємо сміятись.
— Принце Шейхан вас це теж стосується.
— А ми не жартували, факультет бойової магії наше останнє слово, - трохи заспокоївшись, в унісон промовляємо ми. На обличчях все тих же присутніх шок, всі завмерли наче статуї. Ректор відмер перший:
— Гарааазд, - повільно промовив він, — бойова магія, так бойова магія, ви будете першою дівчиною на тому факультеті принцесо Заміра. Іспит через півгодини, прошу за мною.

 Ми вийшли в коридор, і попрямували до аудиторії де проходить іспит.

Отже Хані, це вона? Та, серце якої я маю завоювати? Це буде цікаво...