Нова Австралія

Леон

       Леон був одночасно і звичайним містом Імперії Нова Австралія, у ньому мешкало 40 тисяч різноманітних родин, які ділилися на чотири групи занять: військові, які оберігали місто та Імперію, духовними, які постійно молилися Богові, вчені, вічні досліджувані Всесвіту та будівники Архітектори, вони будували, ремонтували та перебудовували місто, міста та усю Імперію. У цьому не було нічого не звичайного. Таких міст було тисячі, але саме з цього міста почалась історія Імперії. 2000 років на цьому місці з'явився Джон Леон. Якщо Джона хтось сказав, що він стане засновником Імперії, то не повірив у це та вдарив автора цих слів у пику. 

    Але Нова Австралія тремається вже 2000 років, займає одну четверту частину планети, яка знаходиться далеко від Землі, яка скинула на неї усіх своїх покидьків та злочинців, та розвиває свою науку, культуру та своє обличчя кожне сторіччя.

     У центрі міста стояв величезний палац Рад. На першому поверсі збирались представники мешканціві Леона, над ними знаходилась адміністрація мера міста. Над мером знаходилась рада міст, які об'єднувалися у графство і ось ця черга рад та адміністрацій тревала аж до Ради Імперії та Головного Радника Імператора та першого міністра Імперії. В над осім цим знаходився трона зала Імператора, а над ним центральний храм Нової Австралії святого рівноапостольного Джона Леона.

З боків місто обмежував мур, який складався із великого будинку по периметру міста на 10 поверхів, у якому мешкали усе населення міста. З боків цього будинку знаходилися чотири великі вежи. Вежа Охоронців звучало металічного удару мечів та блінів тренажерів. Вежа Священиків звучало музикою та співом. Вежа науковців пахло супом для грибів та купою невідомих реактивів. У вежі Архітектурів завжди сяєло світло та можна було побачити, коли хтось працював над паперами.

У цьому столітті Архітектори обрали вигляд міста квітки, центр міста це тичинка, а будинки мешкян, як великі пелюстки.

Але так було не завжди. Дві тисячі років це була зелена пустеля, з тварин та рослин. Абирегени дуже рідко бували тут. Але одного дня усе змінилося.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше