Глава 8. Нова ціль

Першим визирнув Рудий, уважно оглядаючи кімнату, де раніше копав Гість. Він побачив кота, але це його зовсім не зацікавило. Схопив важкий молоток і гучно грюкнув по дошках, які вже були віддерті з підлоги.

— Я тебе знайду! — пробурмотів Гість, продовжуючи працювати ломом і молотком вже в іншому місці.

Рудий присів у кутку, зберігаючи дистанцію, але продовжував уважно стежити. Невдовзі з’явилася стара дерев'яна коробка, міцно забита цвяхами. Чоловік видер її ломом, обтер від пилу рукавом і поставив на стіл.

— Тебе то я схоже й шукав! — задоволено всміхнувся він, і по крадійські озирнувся на всі боки.

Рудий зачаївся, але раптом за його спиною почувся шелест. То був Кузьма.

— Він щось знайшов! — прошепотів Рудий.

— Треба подивитися, що там, — відповів Кузьма, зиркаючи на коробку.

Гість тим часом знову взявся за молоток і почав розбивати кришку. Від потужного удару цвяхи розлетілися, і кришка піднялася. Усередині, на подив Гостя, лежали якісь папери та кілька пожовклих світлин.

— Що?! — вигукнув він, розлючено перевертаючи вміст коробки. — Де скарб? Що це за мотлох?

Рудий і Кузьма підповзли ближче. Вони побачили, як Гість поспіхом перебирав документи, неначе намагаючись знайти щось важливе.

— Що за мемуари? — він жбурнув папери на підлогу. — Це що все? Невже вони скарб забрали?

Раптом його телефон задзвонив. Гість підняв слухавку, і коти насторчили вуха.

— Я радий, що ти вже на під'їзді, але здається тут нічого немає! Обнадіює лише те, що вони можливо й справді не знають про скарб. Переходимо до плану “Б”. Обстежимо ще млин. Чекай на мене в кінці вулиці. Не будемо привертати зайвої уваги.

Гість поспіхом запхав папери до сумки й вибіг з будинку.

Коти перезирнулися.

— Він щось загубив, — сказав Рудий і спробував дістати лапою з під дивану те, що випало туди з коробки. — Давай ти, я щось не дотягуюся.

Значно худіший Кузя швидко дістав пожовклий аркуш. На ньому було написано: «План ділянки: Старий млин».

— Старий млин… він щось казав про млин в розмові, — замислено сказав Рудий.

— Треба попередити друзів і вирушати туди, — кивнув Кузьма.

Рудий і Кузьма стрімголов вилетіли з будинку, тримаючи в зубах план із позначеним млином. Вони розуміли, що часу обмаль.