Грудень 2024 р

Ти на мене чудово впливаєш 

Ти хвилюєш мене безмежно Вистачає всього лиш погляду... І палають в мені пожежі, І мурахи біжать під одягом.

І мені це страшенно бісить - Я ж до тебе була пристойною...
Та я щаслива, радісна що так у нас з тобою. бо це прикольно ...Я навчилась відчувати поруч з тобою.  А від наших нічних переписок Сам диявол згорить від сорому.

Ти на мене чудово впливаєш, Я від тебе втрачаю голову. 
А найкраще - що ти це знаєш, І підкидуєш дров у полум'я.

А  Я тепер нічого не боюся, згоріти у полум'ї від задоволення?
то будь ласка.
Я залюбки згоратиму  так щоразу, тільки повільніше, так буде набагато смачніше.
і в домішку будуть твої солодкі поцілунки....

21.11.2024р

Відьма 

Відьма варила каву відьма чар-зілля туди додавала, відьма життя своє знала, вона над ним чарувала. і на мітлі серед ночі літала, зірки у небі збирала. 
Відьма чар-зілля варила, у каву його додала, щоб кава смачнішою була а юнак красивішим очі його, ще миліші.
Вона варила каву і промовляла: щастя тобі бажаю,кохання великого такого, що обійде півсвіту заради погляду твого одного!
відьма варила каву та злого юнаку не бажала зілля йому не давала, замість нього морозива в каву йому додавала.
Відьма його не кохала, та з ним поруч завжди була. Відьма варила каву, відьма його обіймала, та зла йому вона не бажала.

25.11.2024р

Маяки 

Близькі і далекі..

Торкаються долі руками,

Торкаються серця й душі..

Чи завжди обережно?

Бувають й такі,

Що з тобою в дорозі роками.

Чи точно з тобою?

Чи на стороні протилежній?

Є ті, що приходять на мить,

Але змінюють долю -

Твої маяки, люди-Ангели та епізоди.

Такі тимчасово в житті,

Але ж світлом у ньому!

Вони розмагнічують найпотаємніші коди.

Є ті, що приходять назавжди

Й лишаються поряд,

І не відпускають руки навіть в люті морози.

Вони залишають тобі

Дещо більше, ніж погляд!

З такими в тобі лише щемні та радісні сльози.

Близькі і далекі..

Торкаючись долі руками,

Торкайтеся серця й душі я прошу, обережно!

Бо всі ми пов'язані з вами.

І не лиш словами..

У всесвіті, в миті, роками, назавжди, безмежно!
27.11.2024р

Зрада - це найгірший гріх 

Не знала я, що слово "зрада" ранить, І кожен подих став важким, як тінь. Ти йшов туди, де сонце не настане, А я чекала ранку серед зим.

Твої слова тепер – пусті, холодні, А обіцянки згасли, мов зірки. Між нами прірва, все — безповоротно, І ми з тобою стали вже чужі.

Та серце знов підніметься з глибини, І рани заживуть, як перший сніг. Ти зрозумієш, втративши єдиний, Що зрада - це найгірший гріх...
27 11 2024р

Лицар 

Я як той лицар в полі бою, Тобі листи сиджу пишу.

Я захлинаюсь в морі крові, І сама незнаю чи живу.

Для тебе це була лиш гра, В якій завжди лише програю.

З останнім подихом писала ці  слова кажу відверто тобі про це я. 

Я тебе не кохаю, Я до тебе нічого не відчуваю.... 
почуттів уже давно нема, у мене на серці лиш темрява і холодна пустота.
перегоріли ті, давно забуті почуття. не кохаю чуєш, не кохаю тебе я!
27.11.2024р

Думки 
Вкраду думки про тебе

Із кишень вітрів

І заколишу їх

Цілунками

Між листя

В прозорих віршах

Чути шепіт кольорів

Куплетами нанизаних в намисто..

Візьми собі

Один з тих кольорів

Відчуй

Як моя осінь відтінками грає

І хай малюнками

Із павутинок слів

Листопадом

У серце заглядає..
27.11 2024р

Кава:Темна, магічна рідина, що перетворює «не чіпай мене!» в «добрий ранок, сонечко».

Вже 
Вже прочитала мільйон віршів, В яких всі пишуть про кохання. Я написала ще сто листів, В яких я пишу про страждання.

Не хочу більше я писати Про те, що дуже я страждала Не буду більше всім казати, Що я колись, як всі кохала

01 12 2024 р

Я слухняна дівчинка

Я слухняна дівчинка я ним приручена дивлячись в його очі я зрозуміла, що більше нічого не хочу. 

Лиш обійми поцілунки єдності знов мить, збережуть стіни темрява і найкраще, що мені запам'яталось його ліжко досі так пронизливо скрипить. 

Я його я йому належу, як же я цього давно хотіла...
очі в очі розуміння без слів роби зі мною, що хочеш я твоя слухняна дівчинка чуєш я лише твоя.

подаруй, мені відчуття метеликів доповнюй мене до кінця!
подаруй мені усі відтінки кольорової барвистої веселки, оживи  в мені метелики, і собою доповнюй мене по вінця.
Мій Володарю роби зі мною, все що хочеш поки можна Ти ж пам'ятаєш те, що я тільки твоя!
01.12.2024р

Перший сніг 
Коли сніг вперше в році осипе землю І небо схилятиме грудям повіки... Я дозволю собі пригортатись до нього... Так тісно, щоб зігрілись від холоду наші тіла...
Його руки пестливо розчешуть моє волосся, А вітер насипе сніжинок йому у волосся... Вони таки чимось схожі... Випадкові перехожі?а я цілую його змерзлі потріскані від холоду губи такі солодкі  і закриваю Я свої зіниці... Повільно рахую до ста ....
а він  пахне м'ятою і димом він пахне здійсненним моїм дивом...
Ми під звуки тиші зійдемось у танці І вустами пригубим повітряний дим... Злітатиме тускле світло ліхтаря на нього з вікна... Він такий гарний....гарний, що я загубила усі свої слова...
І мовчки, крізь погляд, відчувши його... Тихий шепіт, на вушко мабуть, Я з розуму зійшла.Так багато навколо чоловічих слідів, А я присвячена тільки йому...
01.12.2024р

Нічний екстаз 

Твоя ніжність вібрувала під моєю шкірою, я дивилась в його очі з шаленою довірою... я вже забула, як це прекрасно коли його  доторки розливаються теплом моїм тілом, моєю шкірою.  І бігають мурахи, в шаленому ритмі бігають шкірою. 

Він довів мене до екстазу,
мурахи і метелики ожили у мені.
він мій метелик, а я його слухняна лялька барбі, Як же чудово бути його.... Він мені дарує космос, відчуття потрібності комусь. Я вдячна тобі за те, що ми маємо зараз.за те, що ти дозволив і душу мені відкрив. Я дякую тобі за той галактичний космос, ейфорію, можливість єдності разом.
01.12.2024 р