Літо-осінь 2024

Я знаю Те, про що мала мовчати

Я знаю світ - він старий і сповнений погань, Я знаю птахів, що летять на манок, Я знаю, як дзвенить гроші в кишені І як дзвенить відточений клинок.
 

Я знаю, як співають на ешафоті, Я знаю, як цілують, не люблячи, Я знаю тих, хто "за" та тих, хто "проти", Я знаю все, але тільки не себе.

Я знаю повінь Я знаю дам вони горді, як дами, вони дешевше повія, Я знаю те, про що мовчать роками, Я знаю те, що вимовляють вголос.
17.05.2024р

Вона фарбувала

Вона фарбувала волосся, позначаючи на собі зміни.
вона писала вона говорила, але слухали її кімната він і стіни... 
Вони у снах Блукали  разом, мов кольорові тіні по кімнаті,а за вікном ніч зорі ткала під місяцем ясним.
загадуй бажання... Мрія про сина, маленька дитина .
Я справді кайфувала від його доторків а він прочитав її бажання, просто глянувши в її  очі й  сказав ти від мене сина хочеш? 
Вона промовчала а він відповідь в її погляді, так легко прочитав а потім, вона тихенько сама собі сказала...Так хочу але ... В нашому житті завжди є якісь але, і заборони.
Вона не заслужила, щоб він саме він, ощасливив таким подарунком її....
Тож вона буде бачити це лише в снах і в своїх шалених  і брудних фантазіях..   
зорі стали свідком цієї розмови, вона пообіцяла стримати дане йому слово. Отож одна мить А скільки ідей, що обертом голова... одна мить А скільки бажання продовжувати далі, одне його слово,Ось на тобі під дією алкоголю зізнання.Але вже темно тож засинаймо, давай на ранок цього вірша не згадаємо.

17.05.2024р

ТЕОРЕМА 

я з тобою від мови відмовився б ми були б винятково тихими для життя вистачало би повністю наших доторків поглядів дихання

бо любов у нечутних є смислах замість різних там присудків-підметів ми наповнили б смислами числа вклавши все у зворотний відлік

бо любов то найвища готовність стартувати без часу на вибір і життя розігнавши на повну мовчки вдертися в інші виміри

де немає ні знаків ні символів ані мови ані математики..

тільки близькість як форма вислову і любов - як нова граматика
19.05.2024р

Не мовчи 

Говори мені будь-що, тільки не мовчи. Хочеш жалійся або від болю кричи! Чи просто жартуй І нам обом посмішку даруй.

Тобі не можна сам на сам з думками залишатись, Бо від них ти будеш від сліз задихатись. Бо вони тебе погублять, Вони тебе отруять!
19.05.2024р

Дежавю 
Вона остаточно змінилася, коли в твоїх очах побачила брехню.

У той момент її душа закрилася та відбулося в серці дежавю

Вона кричала, що втомилася. Вона кричала: "Не люблю!".

На жаль, її любов з усім змирилася. Таке щемливе дежавю
19.05.2024р

Доторк 
В сокровенних печалях знайди моє тіло, Щоб могла доторкнутись пошепки губ... Хай стане причастям зволожена шкіра І врятує тебе від спокусливих згуб...

Хай накриє мене твоя мужність преніжно- Відчую, як любиш... Відчую тебе... І в щетині твоїй мерехтітимуть грішно Стиглі ягоди, хтиво налитих грудей...

Цю картину змалює нам темрява тілом І до ранку нас змиє тала вода... А сьогодні нехай буде все, що хотіли... Усе, що жадали в уяві й словах...
20.05.2024р

Чи може 

Весною запізнилася в твоє життя... Чи, може, зарано цвіла у морози...? Чи, може, ти сплутав свій час прибуття...? Чи, може, запізно вже був у дорозі...?

Весною запізнилася в твою любов... Чи, може, зарано цвіла у коханні...? Чи, може, запізно до мене дійшов ...? Чи, може, зарано віддався чужому зізнанню...?

Весною запізнилася в долю твою... Чи, може, зарано для когось здійснилась...? Чи, може, дорогу тобі написав Бог свою...? А в мене своя ... і тому ця любов заблудилась...
21.05.2024 р 22 32

Happy ending

Видихаючи дим сигаретний в холодний світанок обіцяєш, що кинеш палити. Він тобі вірить приносить білі троянди, цілі букети, А ти досі тримаєш в руках сигарети.
Він складає про тебе,пісні ніжні тендітні такі грає їх на нотах,записує в  нотатник складає букнети, і ділить на ноти.
А ти досі стоїш під літнім дощем, розбита вщем і тримаєш в руках сигарету.
Він казав тобі даруючи букети ,повір кохана в нас, ще будуть наші хепієнди.
  вона тримала букети  в руках, слухаючи його треки роблячи з них тренди.
тримаючи в руках сигарети вона не вірить в хепієнди.
Не вірить його словам, так само як він не вірив Колись її сльозам.
22.05.2024р

Поховані надії

У світі непростих ілюзій, У світі із бажання та надій - Життя нас всіх кидае і кантузить, Ламає стовбур дерева із мрій...

І цвинтар той, де сковані надії, Барвінком обростав він щодня Здається сил нема все повернути, Тому що там немає вже життя.

Там сонечко не може вже світити, Назад, на жаль, немає вороття... В той світ із не простих ілюзій, В той світ, де, нам здавалось,
Є життя .
22.05.2024р 17:30

Цілуй мене 

Цілуй мене солодко і так
ванільно.
Огорни мене ніби у шовк, І почувайся зі мною вільно. 
Я хочу щоб серця наші бились у такт І щоб їх було чути у тиші.
Щоб очі у темряві були мов маяк, Що проведе крізь морози і зливи. Прошу, лиш цілуй, Бо сама не наважусь. 
Із пастки цієї врятуй, Бо навік у ній зостанусь. 
Цілуй мене палко й пристрасно, І в очі дивися виразно,
Цілуй так гаряче, немов в останній раз.
Що скажуть усе, без тисячі зайвих фраз.
З тобою у світі усе має сенс, З тобою я мрію, живу і літаю,
Твоя любов - мій вічний ренесанс,
А в твоїх обіймах щастя неземне  я відчуваю!
22.05. 2024 р 22:12.

Травень 
Вже травень догорає на долоні
Осипав цвіт залюблений бузок
І тихо на зеленому пероні 
Витає дух омріяних казок.

Злітає пух, чи то з тополі, чи із серця...
Лоскоче дні травневі по щоці, і А мені хоч на мить відчуть,як б'ється 
Весняне  щастя в моїй руці.

А мені  би хоч на мить все зупинити і мов,те дитя так просто по радіти.
Нехай квітує вічно в серці сад
А меніи б  навчитися любити
Любити світ без пафосу і зрад...
22.05.2024р 23:30