Нотки любові

Війна2022

Осінній київ
Осінній Київ запрощує в гості 
В обійми до себе чекає він нас
І з нетерпінням очікує миті -
Коли ж вже настане мирний той час...

Моя це Столиця моєї країни 
В серці викарбувана вона
В ній пройде дитинство моєї дитини,
Бо моя Україна - для мене ОДНА!

 

Ти плачеш? 

Ти плачеш? - ні тобі здається. 
Сльози не для мене, ти ж це знаєш,
Хоча від болю серце рветься 
І, я знаю - ти це пам'ятаєш...

Знаєш коли плачу, коли рве, 
Коли стоїть комок той в горлі 
Коли емоції беруть своє, 
Але, ж ми удвох з тобою горді...

Завжди в собі тримаєм почуття
Про які нам кричить серце,
Бо завжди нам підказки дає голова, 
Що не можна нам і думати про все це...

 

Розставання
Знай такого як ти більше не існує
Знай такого в світі більше для мене немає і більше не буде ти знаєш, мабуть пам'ятаєш, як казали: "разом назавжди",  та щось у нас зламалось

Чи згасло те, твоє кохаю, і: "без тебе я згораю"? чи згасло те твоє: "разом", "кохаю", чи не стала я для тебе раєм,  чи світанки зі мною були не тими ти скажи мені, милий, ну в чому ж причина? 

Чи може це знову моя провина?
Знаю, я лиш те, що зараз не повинна.
Я винна в тому, що не знаю, як любити, чи в тому, що  не вмію, я цього робити,
Чи винна, що пояснити, я цього тобі просто не зуміла? 

Так між нами сьогодні повільно згорають мости, а тепер просто дай мені пройти. Не стій у мене на шляху і просто відпусти.

Знаєш, я справді тебе безмежно кохала, і багато чого прощала, 
Не думала  і не надала, навіть за душу твою щиру тебе полюбила,
Я ж тобі серце своє відала.
Я ж тобі поранену душу  свою відкрила, я тебе і прокляну за те, що залишив мене одну.

 

Осінній хаос

Осінь маску одягла, 
Лиш прекрасне показала, 
А за  маскою любові, 
Приховала море болю. 
  
Вона лише спостерігала, 
Все терпіла та мовчала. 
Стільки болю, вбивство, зрада;
Війни хаос та неправда!

Лицемірство руйнування, 
Все страждає: люди, села 
І всьому цьому кінця нема...
А виною усьому - війна.

 

на столі

На столі горять запалені свічки, 
На литі келихи вина. 
Я кохана моя,  спускаюсь до тебе з букетом білих троянд, 
Немає світла, і тепла   це кохана не біда! 
Адже біля тебе є я в двадцять першому столітті, жорстокі реалії війна, в нас зараз романтика така!

 

Кіно
А, ми актори непогані
У сценах власного кіно 
Я б навіть сказала - бездоганні 
Бо самі ж знімаємо його...

Ми у ньому головні герої
Бо це кіно під назвою: життя. 
Ми - птахи - фанати волі,
Що боряться за неї до кінця.

Ми не ділимо хліб навпіл 
З тими, хто його не заслужив,
І не називаєм братом 
Тих осіб, хто нас лишив...

 

Ти та яка лікує рани

Ти та, яка лікує мої рани, 
Що причиняла мені біль роками, 
Ти не уволила мене, в рожевії тумани, 
І мрії мої, що були обманом! 

Я Пам'ятаю миті, що пропали, 
Як серце лікувала моє днями. 
Цей ніжний дотик, Теплими руками, 
І Голос твій любив я до нестями. 

Та час  проходить, і проходять рани, 
Усе навколо зникло мов тумани
Ми вірили, що все це є реалі, 
Але насправді це Дешеві драми.

 

Чужа 

Не йду до тих, кому чужа, далека, 
Не чую слів якшо вони пусті. 
В середині На справді Я велика, 
В житті моїм моменти золоті. 

І хоч в житті усе не наче драма, 
Навколо люди мов малі, 
Хід Піде-"безжальна дама"
Й По чуєш стони голосні! 

Я ззовні тиха та заграє Гамма! 
Почнуться ігри ці гучні! 
І ти  про граєш!  бо за мною правда! 
  Й Поразки всі твої смішні!

 

Мовчати
Давай ми  просто будемо мовчати;
Зігрівати душу мовчки, не кричати. 
Давай не забувай свою душу одягати, 
Та правдою цією, себе оберігати. 
Давай ми будемо повільно танцювати, 
Так весело та пристрасно кружляти, 
Давай, тебе я буду палко цілувати. 
Та  разом будемо від всіх проблем тікати. 
Давай нарешті будемо на  радощах   співати. 
Увесь цей біль нестерпний руйнувати! 
Та лиш  не смій ніколи  сумувати, 
Коли мене немає поруч  щоб обійняти. ..

 

Любовь
Ты влюбилась и позже потеряла смысл. 
И спустя не мало лет наконец-то поняла! 
Вот он потолок, вот та самая мысль, 
угасли искры - а любовь вообще была?

 

Мрію

Я мрію про романтику свічки і вечір, хоча мені здається, що зараз  недоречно. 
Я мрію зараз про  з тобою мить, медляк повільний, й тихий Зимній теплий вечір.
Камін палаючий і ми з тобою душа в душу, очі в очі, і твоя рука в моїй руці. 
Я мрію цілувати тебе щоночі, і обіймати тебе, що миті я мрію про нас, про банальне разом. я хочу так, щоб очі в очі і так кожної ночі, дивитися в твої карі Очі!

 

з тобою бути

Я хочу бути з тобою там, під бомбами, під клятими крилатими ракетами. 
Я зараз в безпеці, але занадто зломлена. Ти у серце моє  навічно Вплетенний. Най Сирена волає, най небо казиться. Скільки б ми в коридорі обидва з ковдрою... 
Не сумуй", Я кохаю" барона фрази ці, щоб відчути себе хоч на хвильку повною. 
Плине час і твій запах всі речі втратили, Хоч я і навмисно взяла твої футболки. 
Я тримаюся, ніби обліплена ментальними латами. 
Але це ненадовго.це Ненадовго.

 

Настане час
На стане час, коли закінчиться війна. 
Я Знаю, на стане час закінчиться зима. 
Потерпи, ще  трохи зовсім скоро вже  весна  прийде, вона настане, 
І троянда у  саду більше не Зів'яне. 
Знаю точно зовсім скоро буде перемога, і  Добрішими стануть люди. 
Стихне в небі свист ворожої піхоти
І вже зовсім скоро, я піду нарешті знову в універ де на мене чекає класний кавалер. 
Повернуться додому всі вони українські сини.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше