Нотки любові

Павутиння

Я заболела тобой

Я заболела тобой
И болею тобою уже давно
Но мы ведь совсем чужие
Мы всего лишь друзья
И между нами контененты и полюса
Я люблю тебя но ты меня нет
И эта боль ранит меня в ответ
Но я любить буду тебя всегда
И чувства во мне будут говорить до конца
Знаю будет больно, сложно, но ничего не изменить
Давай попадём в мои мечты? 
Там где как в сказке мы семья, где верна я тебе до конца, 
Давай там будем любить друг друга как никто другой
И верить в чудо
А я пока пободу одной
Нет, не надо боли, грусти и печали
Моя душа полюбила просто так
Мне не надо сердце из хрустали , я ведь сильна и уверена в себе
Я просто буду любить тебя отчаянно до конца... 
И мне от тебя ничего не надо
И мне не надо громких слов
И песен про любовь
Ты просто будь со мной хоть изредка но рядом
И не становись для меня ядом
Я буду ждать тебя во сне
И мне будет этого достаточно в полне

Плаче Україна
Сміється гірко плаче
Україна на небі, всі злетілись журавлі. 
горить  у пеклі Батьківщина, 
Палає вогнем моя земля. 

Забрала, ця війна у мене спокій, забрала, все забрала, і сміх забрала. Зламала життя плаче гірко Батьківщина мати рідна, ця моя земля. 

На страшну війну йдуть солдати обороняти спокій наш сміється, 
Гірко плаче Україна. 
Гинуть  сини українські на війні, 
А війна все б'є сильніше в груди й серце українським воякам.

Полягають в полі сивім без дихання сильні дуже браття, всі герої України. 
За землю вільну незалежну, 
за спокій, за мир, за вільну Україну, за мир в сім'ї без обстрілів над головою за  веселі будні їх дітей.

гірко плаче Україна омивається гіркими сльозами. 
Майдан сміється, плаче Україна. 
Не здолає ворог лютий українських козаків, Бо на те, ми сильні - 
Ми народ своєї батьківщини - 
Ми сини своєї України - ми українські козаки.

Мені здається

Мені здається, що тополі розмовляють з вітром.
Мені здається, сонце з зорями говорить. 
Мені здається, в цьому світі розмовляє все навколо. 

І трави з квітами говорять тихо-тихо. Море з штормом говорило про своє, про щось відоме. 
А я засинаю, рахуючи зорі вночі. 
Воно таке чарівне, загадкове, те зоряне небо нічне. 
Воно розповідає мені свою баладу про кохання, свої колискові мені. 

Ніч яка, ясная, мріяти варто завжди. 
Ніч така тиха, мелодію пісні - веселу, спокійну грають для мене зорі вночі.

 

Розмова

Позвоню, но Я до тебе 
Розкажу тобі, як сильно, хочу тебе обійняти. 
Позвоню до тебе, на той світ
Батьку, ти лиш  слухавку візьми
І почуєш ти від мене, таке омріяне, тату привіт.   вчому моя провина, ну вчому Я винна?  благаю скажи, мені. 
Ти мені,  навіть не снишся ! 
Ти мені скажеш, доню моя ти сильна Я знаю. 
То чому,  ти на  небі  без мене, літаєш тату чому? 
Хто тепер, мене ночами буде, ніжно цілувати. обіймати міцно,   теплом  зігрівати хто, як не ти. 
Тату тебе ніким, не замінити розумієш. 

Доню,мила знаю, важко  так вже склалось, в нас життя. 
батьку, Я сьогодні взяла, до рук сигарету, прости мені.  

А Я у відповідь, почую знову тишу, 
Тату ало.
не йди ще, на небо благаю. 
Шоста, весна на стала, знов квіти зацвіли.
А Я уже, не чую шостий, рік підряд. таке, омріяне твоє, доню мила, Я вже вдома. 
А душа моя, горить в вогні палає ще, сильніше. сльози, знов рікою, потекли. 
В душі моїй, Я так старанно бережу, світлий спомин про, тебе мій тату. 
До зустрічі, з тобою  милий, в Наступному житті.

 

Сьогодні небо плаче за тобою

Сьогодні небо, плаче за тобою . 
Сьогодні сонечко, сміється в небесах. 
Сьогодні все не так, все по інакшому, 
Всі сумні, пичальні плачуть. 
Сльозами в мивають, обличчя своє. 
Та лише ти, смієшся мовчки, тату . 
І дивився, на нас уже, з гори.

 

Заберите моё сердце

Заберите, моё сердце, Что бы оно не любило, и не знало любви такой.
Заберите моё сердце, чтобы оно не грустило, что бы не розбила любовь.
Пусть я буду, бесчувственной Тверью, чем знать вот такую любовь. 
Пусть будет, жизнь  без печати, чем сердце разбитое в кровь. 
И где-то глубоко в нутри,я надеюсь что любишь ты. 
хотя это, ложь прости. 
В сердце много, боли и пустоты. 
Так трудно, когда тебе говорят, не грусти малая, улыбнись. 
А у тебя, пустота в душе,и только мысль, смирись и отпусти.

 

 

Я крок один вперед зроблю

Я крок один, в перед зроблю.
не боячись, поранити  кохання. 
мені як в спину, ніж твоє зізнання. 
що, Я робитиму з твоїм люблю? 
А час біжить, в нікуди як вода що, серце очищає й душу. 
Пробачу й обіцянок, не порушу.
Зітру на порох, всі твої слова! 
Ти ж не врятуєш, не зітреш сльози. 
Життя- воно як квітка В'яне,  між нами, гора льоду не розтане. 
Залиш мене, не має в тім біди... 
Не взмозі, тільки до тепер, збагнути. 
Чому з тобою, забуваю про межу? 
Чому у серці так, старанно бережу. 
А відповідь проста, не маю сил забути...

 

Стояти

Звук сирени чути знову звідусіль.
Знову пробіг холод по шкірі моїй.
Серце зупинилося моє на мить.
Знову в небі пролитіли ті ворожі літаки.
Вони ті всі прокляті, ворожі супостати.
Руйнують сотні й тисячі людських життів.
Сотні бомб вже спустили на дух козацький , не зламали , лиш ще сильніше народ мій між собою об'єднали. Ми сильнішими лиш стали .
Війною чуєш ти , сину ворожий, проклятий мене зовсім не злякати!
Мою віру в єдину, мою Україну, тобі проклятий ніколи ні за що на світі не вдасться зламати.
Тому що я Українка, і міцно я буду стояти.
І батьківщину свою до кінця я буду захищати!

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше