Нотатки старого сифілітика
Нотатки старого сифілітика
Захмелівші солдати стояли біля труни дівчини, вона здавалася їм красивою, вони стримували свої губи від поцілунку.
-Її треба охрестити.
-Ти чуєш що серце її мертве – Адель померла від любові.
-Тоді треба священика, або ні, краще диявола.
Один з них ріже собі руку і кров падає у чашу, яку виливають у камін. Зривається буря, чується плач і у двері хтось стукає.
-Відчини.
Заходить сивий чоловік із червоними очима, весь у зморшках часу і думок – біля труни гаснуть свічі.
-Щось дощ промочив.
-Ти зможеш її охрестити для вічного життя?
Гість усміхнувся.
-Для життя з ким?
-З Богом.
- Бог – цікава квінтесенція. Я, напевне, один, який веду з ним гру, від поки на землі стелиться дитяче зло, ніжне насильство, тепла смерть. Тільки ціною душа за душу. Хто готовий з вас піти в обійми смерті?
-Я, – він падає мертвий, сонячний промінь забирає невинну душу.
#2042 в Містика/Жахи
#4711 в Різне
Відредаговано: 08.01.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
