Нотатки серця

Коханому!

Він просив: «Посміхайся – тобі це так личить!»,

Вдивляючись з ніжністю в моє обличчя.

Очі його говорили: «Кохаю!»,

Цілунки стелили доріжку до раю.

В обіймах я ніжилась радісно теплих,

Щастям сягаючи сьомого неба.

Хотілося кожному в очі сказати:

«Не знала, що можна ТАК СИЛЬНО КОХАТИ!»

Він став моїм світом, моєю душею,

Сонцем – удень, а вночі – зорею:

Малює мій шлях і здійснює мрії,

А в люті морози обіймами гріє.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше