Нотатки серця

Як то було...

 

Як то було, колись нам скажуть люди,

Якщо своє, Вкраїнське, ми забудем.

Якщо зів’яне в серці єдності зерно,

Якщо забудем, Хто ми є і Що було.

Поглине вічність пам’яті архіви,

Словам історії ніхто вже не повірить:

Усе по-своєму напише влада,

І пропаде остання правда.

Вона піде поміж людьми,

Мов звичайнісінькі чутки,

Забута, знищена, приправлена брехнею,

Та «гордо» названа Своєю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше