Нотатки серця

З першого погляду

 

Сонце втомлено з неба зійшло,

Затопивши пітьмою місто.

Сотні тисяч електро-зірок

Спалахнули пістрявим намистом.

І у сяйві нічних ліхтарів,

Серед вулиць пустих і безмежних

Їхні погляди стрілись на мить,

Серця втратили незалежність.

Зупинився для них увесь світ,

І примарами стали люди,

Думка нестримна пішла у політ,

І щастя пронизало груди.

Їх взяло у полон щось незнане,

Пов’язало серця на віки,

Бо справжнє кохання не в’яне,

Хоч і буває терпким.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше