Старе Місто

Вітру подобається ходити старою частиною міста в людському образі. Саме тут можна зрозуміти все, що було з Містом за ці роки, чим воно жило, що відбувалося на його вулицях і як через це змінився його характер. Вітер може дізнатися все, але їй здається, що це трохи неправильно. Все одно, що в думки розумної істоти без її дозволу підглядати.

Тому Вітер просто ходить старими вулицями. Тут найчастіше можна застати Місто в тому настрої, коли він хоче поділитися своїми спогадами з кимось стороннім. Наприклад, із Вітром.

«Ось у цьому будинку колись жив купець-караїм, – каже Місто, коли вони проходять біля двоповерхового дому. – На першому поверсі була його винна крамниця, а на другому жила родина».

«А цей банк з'явився тут одним із перших. Його засновник мав дочку, яку він хотів вигідно видати заміж. Але та віддала перевагу не багатому нареченому а батьківському конюху, з яким і втекла на пошуки кращої долі».

Вітер слухає розповіді Міста. Для неї це не просто слова. Вони оживають, перетворюються на образи вже майже минулого, що майже стерлося з пам'яті світу, дозволяють побачити все, про що говорить Місто: людей, вулиці та будинки такими, якими вони були раніше. Зробивши один крок, можна прогулятися цими вулицями, поговорити з людьми, відчути їх і, можливо, зрозуміти. А можна просто йти поряд із Містом і слухати його розповіді.

Вітер любить гуляти старими вулицями в людському образі, адже саме тут найчастіше її зустрічає Місто, Місто, готове розповісти про себе.