Місто Вітрів

Вітрів у цьому світі безліч. Їх так багато, що вони навіть створили своє власне Місто. Місто Вітрів. Там вони можуть спокійно вдавати людей, залишаючись при цьому собою. І жити серед своїх. Для деяких вітрів це дуже важливо.

Місто приймає людей, але люди нечасто приходять у Місто Вітрів і ще рідше залишаються там. Все-таки сусідство Вітрів особливо в такій кількості, дуже стомлює людину. Місто приймає Вітрів, тих, для кого і було збудовано. Воно раде усім: тим, хто хоче залишитися надовго і тим, хто піде за кілька годин чи днів.

Як би там не було, йдуть рано чи пізно усі. Адже Вітру мало одного міста, йому подавай весь світ. Але йдучи, багато хто повертається до Міста Вітрів. Адже саме тут їхній дім.

Медна іноді вирушає до Міста Вітрів, але не затримується там надовго. Їй подобаються мостові з різнокольорових дзеркальних каменів, що проявляють колір вітру, навіть якщо вітер набув людської подоби. Подобається безліч мостів (деревних та кам'яних, всіх можливих і неможливих кольорів), що з'єднують Місто Вітрів із Містом людей. І особливо один із них, прозорий, виконаний у формі двох з'єднаних між собою крил. Він так і називається Крила Вітру.

Іноді Медна ходить вулицями Міста Вітрів, спілкується з його жителями, але останнім часом їй нудно довго перебуває серед подібних собі. Набагато цікавіше спостерігати за людьми, прикидаючись однією з них. Тому Медна покидає Місто Вітрів, пройшовши насамкінець прозорим мостом у формі крил і йде до іншого Міста, яке непомітно для себе стала вважати домом. Одним із найулюбленіших.