Нотатки про Вітер
Гроза
Іноді Світ потребує невеликого потрясіння, забезпечити яке не може поодинці жодна зі Стихій. Тоді вони поєднують зусилля.
Вітер чує поклик Світу і прямує на допомогу. Невидимі руки Вітру тягнуться до білих хмар у небі. Пальці торкаються прохолодної, трохи шорсткої на дотик поверхні. Вітер спостерігає, як хмари повільно змінюють свій колір. Темніше, ще темніше і ще. І ось у небі пливуть уже не білі хмаринки, а справжні грозові хмари.
Теплі пальці Медни торкаються пальців іншого Вітру: холодного, майже морозного.
«Брате, твій вихід», - думає вона, посилаючи в простір образ барабана та гулкого барабанного дробу. Темний купол грозового неба розколює перша блискавка. Грім. І все більш наростаючий шум прозорих крапель, падаючих з небес.
Цьому світу давно хотілося отримати поштовх до змін, адже застій – це найгірше, що може з ним статися. Що ж, Стихії не допустять застою.
#2686 в Фентезі
#643 в Міське фентезі
Відредаговано: 26.04.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
