З робочого записника

19 лютого 1998

10.00 - Мер Пателішин; передача автомобіля подарованого Фірзеном лікарні.

11.00 - Повітряні кульки для спортсменів.

12.00 - Митниця, Червоний Хрест. Дитячий садок «Садко»— тече дах.

14.00 - Відділ соціального захисту. Зустріч з екс-остарбайтерами. Що я їм скажу?

16.00 - Збори учнів-кандидатів до проекту столярів.

1998 рік був ще складнішим ніж попередні. Здавалося, в Україні всі поволі стомилися вірити. Вірити в будь-що.

Із щоденника:

16 березня 98

«… — замовити у Фірзені : 15 тумбових столів, до них 15 стільців. В деяких класах школи №4 школярі сидять на підвіконні… Дехто носить стільця з собою, з дому…»

В кінці березня в Каневі відбулися вибори міського голови. Попередні три терміни керівником міста обирався Олександр Пантелішин. Саме при ньому було налагоджено стосунки між Каневом та Фірзеном. Пан Пантелішин був людиною дієвою й рішучою. Але, як стало незабаром відомо, мав цілковиту довіру на свій кадровий апарат... Той його зрадив... Новим мером Канева обраний  Володимир Фролов, 61-літній чоловік, колишній директор найбільшого канівського підприємства  «Магніт». На цьому підприємстві за радянських часів працювало понад 5000 працівників. Підприємство працювало на радянську «оборонку». Не існувало на всій Україні іншого містечка, де б було зосереджено така велика кількість «Ітеерівців» (інженерно-технічних) спеціалістів вищого ґатунку... Та з часу розпаду СРСР зникли замовлення із «Центру», і понад 5000 людей залишилося безробітними. Саме вони й стали щасливим електоратом нового претендента на «мерське» крісло. І він переміг. Але успіх перших післявиборчих днів дуже швидко змінився паралічем місцевої влади. Не маючи «накатаних» контактів з метрополією та тамтешніми міністерствами, нова команда міського голови із превеликими труднощами зводила кінці з кінцями. Фінансовий та соціальний крах витав над Каневом ...

У Фірзені, тим часом намагалися поменшити канівські злидні. Хоча, збирати кошти задля цього ставало дедалі складніше.

А треба було ремонтувати дахи дитсадків, критого стадіону, бібліотеки.

«700 марок зібрали співпрацівники об’єднання Нірс під час різдвяних свят. Гроші передано товариству «Друзі Канева». Голова товариства Фріц Маєс запевнив, що гроші буде використано на закупівлю медикаментів для лікарні фірзенського міста-побратима в Україні».

(Вестдойчецайтунг, 15.01.1998)

Ініціаторами вищеназваної акції були Ханс Герхард Хаузер та Доктор Йорг Ломанн.

Вирушає черговий гуманітарний транспорт до Канева

«У вантажі понад 1000 пар взуття, подаровані взуттєвою фабрикою, одяг, медикаменти, спеціальне покриття для дахів дитячих садків».

(Вестдойчецайтунг, 17.02.1998)

Поганий стан дахів дитячих закладів вирішили покращити молоді хлопці німецького товариства картярів «Фолентуппер». Вони зібрали 6000 марок, аби профінансувати закупівлю дахового покриття, та газових спеціальних горілок, аби ними якісно виконати зазначені роботи. Серед вантажу того транспорту були й 70 продуктових посилок, призначених для солдатських вдів Канева.