Розділ 8 Я студентка

Афіна Віндор

Дракон утримував мене в своїх міцних обіймах, в той час як його пильний погляд вивчав моє обличчя. Ріеро не був здивованим чи невдоволеним. Він просто вивчав, ніби підмічаючи найменші зміни, що відбулися за цей час. А от я здивувалася. Що він тут забув? Він же мав лишитися там, у рідному світі. Це ж він мав розповісти Арії де я пропала! А тепер що? Хто повідомить сестрі де ми поділися, якщо обоє застрягли в цьому світі?

Раптом я зовсім не доречно згадала обставини, при яких ми розійшлися в нашому світі. Це ж я йому стільки усього наговорила, що без скандалу не обійтися. Але Ріеро мене здивував. Він закінчив мене вивчати, відсторонив від себе і впевнившись, що я стою на ногах, відпустив.

– Афіно, треба бути трохи обережнішою. Ти вже вдруге, за неповні два дні мало не збиваєш мене з ніг, – повідомив дракон і нахабно посміхнувся. – До речі, акторка з тебе нікудишня.

От халепа! Він таки зрозумів, що тоді в Академії драконів, була я. І що тепер буде? Стоп. Але ж я зовсім не цього очікувала. Він же й слова не сказав про нашу останню розмову.

Схвильовано поглянула на дракона, але на мій подив він був абсолютно спокійний і не збирався влаштовувати скандал.

– Успіху зі вступом. Поговоримо пізніше, – пообіцяв Ріеро і зник за дверима.

Так, пізніше. Наодинці і без купи свідків.

– Цікаві у вас знайомства, – відмітив статний чоловік, що проводжав Ріеро до дверей. – Проходьте, подивимося на ваші таланти.

– Отже, студентка Віндор, – вивчивши мою справу мовив чоловік, який виявився ректором. – Артефакторика. Досить незвично для дівчини. Тим паче для відьми.

У мене всередині все похололо. Невже знову повторюється? Мені і тут відмовлять у навчанні? І знову через упередження. Але наступна фраза ректора, змусила мене заспокоїтися.

– У вас не тільки хороші здібності, а ще й хороші рекомендації.

Це на що він натякає? На моє знайомство з Ріеро? Але ж і дракон новий у цьому світі! Але обдумати це я не встигла, тому що наступні слова ректора ввели мене в стан блаженства.

– Ви зараховані на перший курс факультету артефакторики. І якщо ви з будь-яких причин вирішите, що це не для вас, ми зможемо обговорити ваше переведення на інший факультет, згідно правил Шелвонського університету магії.

– Такого не буде. Я впевнена у своєму виборі, – заявила я.

– Тоді не буду вас затримувати, – мовив ректор і вказав на двері, протилежні тим в які я увійшла.

– Дякую, – вигукнула і чимдуж побігла до протилежного виходу.

Схоже, учорашня поразка в Академії драконів таки похитнула мою впевненість у власних силах і сьогодні я, як ніколи, переймалася, чи вдасться мені поступити тут, в іншому світі.

– Як все пройшло? – на вулиці мене вже чекав Дерек.

Я крутила головою в пошуках Ріеро, адже у мене до нього було декілька питань. Але дракона ніде не було. Дивно. Судячи з обставин при яких ми розлучилися в нашому світі, я очікувала принаймні невдоволення та претензії з боку дракона. Але його ніби підмінили.

– Мене прийняли, – повідомила я другу. – А тебе?

– Теж. Як і планував на бойовий, – відповів Дерек і потягнув мене кудись убік.

– Куди ми йдемо?

– Сьогодні потрібно встигнути оформитися в гуртожиток. Решту вирішимо завтра, – повідомив він.

Повірити у це не можу! Я стала студенткою. Все як я хотіла, але в чужому світі. Хоча, як на це подивитися. Я народилася у цьому світі, тому і він мені рідний, отже все в мене має тут вийти. От тільки…

– Чому засумувала? – Дерек одразу вловив зміну мого настрою.

– Моя сестра скоро відкриє перехід і мені доведеться повернутися додому.

– А вдома тебе чекають рідні, наречений, навчання, – почав перераховувати Дерек.

– Рідні на мене сердяться через те, що я втекла з дому. Навчання мені не світить, оскільки ректор вигнав мене з приймальної і не забажав навіть дивитися на мої здібності, – тяжко зітхнула.

Про нареченого я змовчала. І тим паче не повідомила, що він пішов за мною у цей світ. Буду вважати, що в цьому світі я починаю нове життя, а отже ніяких наречених і мене немає як і невдоволеної рідні.

– То що тобі заважає залишитися тут? Рідні скоро заспокояться і змиряться з твоїм вибором, зате тут ти будеш навчатися.

А й справді. Дерек діло каже. От тільки Ріеро не погодиться з цим. Можна було б спробувати вмовити його, але не після того, що я наговорила йому в спальні. Навряд чи він буде мене слухати. Хоча… Наша зустріч в приймальній мене здивувала. Не тим, що я не очікувала побачити тут Ріеро, його поведінка була зовсім іншою. З нареченим однозначно потрібно поговорити.

– Дерек, а багато у вас тут драконів?

– Драконів зараз немає на континенті. Вони повернулися на острови і вже досить довгий час не показуються звідти. А раніше майже всі викладачі були драконами, зараз же це рідкість. Все більше викладають люди, гремліни та феї. Драконів не лишилося.

– Гремліни та феї? – здивовано перепитала.