Розділ 2-2

– Проблеми з магією? – співчутливо запитала сестру.

– Так, – тяжко зітхнула вона.

– Але це не причина так гримати на вагітну дружину! – обурилася я.

– Я його розумію. Мені й самій це набридло! В будинку й справді відкрито забагато переходів в інші світи. І що саме гірше, я їх не контролюю. Я навіть магію не застосовую, а вони то з’являються то зникають.

– Але ж раніше такого не було.

– Так, Афіно. Минулі вагітності проходили нормально і проблем з магією не виникало жодного разу, – знов зітхнула Арія.

– А що каже Урос?

– Що тепер точно буде дівчинка! – повідомила Арія, глядячи вже округлий живіт.

Так, моя сестричка вже втретє вагітна. А все тому що у неї, першої відьми з роду Віндор, народилися не дівчатка, а хлопчики. Урос довго причитав з цього приводу, ще коли народився старший Ромен. А як він розійшовся коли через три роки з’явився Ремес! Репетував гірше малечі. Арія з Ріхтером раділи хлопчакам, але все ж таки потрібна була дівчинка, щоб передати родинну магію Віндорів. І от тепер коли Арія з нетерпінням очікувала на доньку, її спіткали проблеми з магією.

Я могла лише поспівчувати сестричці. Магія, яка виходить з-під контролю не найкраще, що могло статися. Хоча в самої у мене магії майже немає. Не дарма я намагалася потрапити на факультет артефакторики, там я б поглибила свої знання і вміння, адже це єдине, що мені давалося без зусиль. Так, ще були зілля, але це у Віндорів в крові. Отакий розподіл магії вийшов у нашій родині, Арії – дісталося майже все, а я вдовольняюся рештками. Але я не жаліюся на свою долю, і свою сестричку безмежно люблю.

– Афіна, а як у тебе з Ріеро? – поцікавилася Арія, уважно розглядаючи мене.

– Без змін, – заявила я.

А хіба могло бути інакше? Ну то й що, що ми істинна пара? Чому я, відьма, маю вірити в якісь драконячі пари? Через два місяці я стану повнолітньою і зможу сама вирішувати свою долю. Саме тому і хотіла поступити в Академію. А тепер... Тепер я у розпачі і не знаю, що робити далі. Знаю лише одне, цей зарозумілий дракон мені не потрібен, а отже потрібно придумати новий план!

– Зрозуміло, – протягла Арія.

– А чому ти питаєш? – Арія звісно цікавилася моїми справами, але саме зараз, коли в неї самої купа проблем, її цікавість виглядала напрочуд дивною.

– Я все владнала з батьками, але зі своїм нареченим розмовляй сама, мені і своїх драконів вистачає, – Арія поглянула на галявину неподалік від альтанки, на якій носилися з дерев’яними мечами її хлопчаки.

– Дякую Арія! Якось владнаю.

– Е ні, сестричко! Не якось. Я запросила Ріеро на сніданок, тому владнати все потрібно якнайшвидше! – приголомшила мене Арія.

– Арія, навіщо? – простогнала я.

– Тому що вам потрібно поговорити!

– А чому аж на сніданок, можна ж було одразу на вечерю запросити? – їдко відмітила я.

– Я хотіла. Але на вечерю у нього вже плани, – повідомила добра сестричка.

– Плани? І що це за плани на вечір? – несподівано для себе запитала я.

– Вечеряє з батьками, Афіно, – з усмішкою повідомила Арія.

Ох, треба тримати себе в руках! Здалися мені його плани!

– Арія, я вже досить доросла, щоб самій вирішувати свою долю!

– Не настільки ти й доросла. Тобі ще й вісімнадцяти нема!

– Буде, за два місяці! А ти в такому віці вже жила сама!

– Так. І мені сильно не вистачало підтримки сім’ї, – з гіркотою в голосі промовила вона.

– Вибач, Арія, – обійняла сестру, адже я знала які труднощі лягли тоді на її плечі.

– У тебе є час все обдумати, до завтрашнього сніданку.

________________________

Схоже з нареченим Афіні все ж таки доведеться поговорити.