Розділ 2-1 В гостях у сестри

Афіна Віндор

– Він не мав права виганяти мене! Та ще і придумав таке: «Повертайтеся в Академію, лише коли покажете мені свою драконицю!» – процитувала я ректора, перекривлюючи його. – Це ж він мене одразу назавжди відшив! Ну як так? – плакалася я Арії, сидячи у саду в затишній альтанці.

Одразу після екзамену я направилася погостювати до Арії, адже додому після втечі я поки не готова була повертатися. Батьки влаштують мені скандал, а я ще й від провалу в Академії не оговталася. Тому вирішила пожити деякий час у сестри. Прийти в себе і вирішити, що робити далі.

– Афіно, можливо попросити Ріеро, щоб вплинув на Мікеля? Або Ріхтера, – додала сестричка, бачачи мої здивовані очі. – Він точно не відмовить у допомозі.

– Ні. Я хотіла сама це зробити! Він же і відмовив тому, що не хоче, щоб за мене просили всі.

– А якщо спробувати іншу Академію? Здалися тобі ті дракони, – заспокоювала Арія.

– Та вони мені і задарма не потрібні! – вигукнула. – Але ж факультет артефакторики є лише у цій Академії!

Арія тяжко зітхнула, розділяючи мій розпач.

– Ну чому мені так не таланить? Магії майже не маю. А ті здібності які є, не можу розвинути через того упертюха! От чому якийсь дракон може стати артефактором, а скромна талановита відьма – ні!

– Те що ти талановита сестричко, сумнівів у мене немає, а от скромністю від тебе і не пахне! – підділа мене Арія.

Вона розлила чай по чашкам, і я вже було потяглася до тістечка, коли по саду рознісся гучний окрик.

– Арія! – до нас поспішав злий Ріхтер, на ходу зав’язуючи пояс халата, надітого на голе тіло.

– О, Афіна, привіт. Не сподівався тебе тут побачити після такого переполоху, – заявив Ріхтер помітивши мене.

Я зробила круглі очі і здивовано подивилася на сестру. Невже батьки вже всіх підняли на вуха через моє зникнення? То виходить, Ріеро мене в Академії шукав? Хоча ні, ректор же казав про папери для Рагнара. А Арія схоже знову відстояла мене перед батьками. Будь інакше, були б вони вже тут.

– Люба моя дружино! – занадто офіційно звернувся Ріхтер до Арії. – Поясни мені одну річ. Чому я зайшов у свою ванну, а опинився в ..., – Ріхтер обурено дивився на Арію, і ніяк не міг підібрати слів.

Ми з сестричкою навіть подих затамували в очікуванні продовження.

– … в палаці короля! – нарешті видав він.

Подумаєш, ну перемістився в Палац. Він же і так часто буває у Рагнара, нічого ж особливого в цьому немає.

– І до речі, – прошипів Ріхтер. – Не нашого короля!

– Ти ж не голий там опинився, – відмітила Арія, розділяючи мою думку. Але судячи з того як витягнулося обличчя дракона саме так все і було.

– Арія! – прогарчав дракон, а я аж підскочила на сидінні. Ніколи не бачила Ріхтера таким злим. – Я волів би мати хоча б одну кімнату у будинку у якій я б міг спокійно жити, без остраху опинитися в іншому світі! Мені набридло на сніданок пробиратися крізь ліани, а замість ванної опинятися... Я навіть одяг з шафи дістати не можу! А все чому? Тому що наша шафа помандрувала в інший світ! До речі, в який? Хто там носить мій одяг? Трипатони?

– Шафа вже повернулася додому, – винувато усміхнулася Арія. – Правда там виникла проблемка. Одяг і справді потрібно замінити. Сходимо на вихідних за покупками?

– Арія, я втомився.

– Ріхтер, я...

Але дракон не став слухати сестричку, і махнувши рукою пішов геть. От же ж ці дракони! Лише за себе думають! Перевела погляд на Арію. Виглядала вона пригнічено. Я ще ніколи не бачила її в такому стані.

_____________________

От і зустрілися з Арією та Ріхтером. Ну не змогла я тут оминути їх, вони так і просилися на сторінки книги)) Але схоже у них не все гладко. В наступних продах дізнаємося, причини негараздів.

А я як завжди чекаю на ваші коментарі (адже хочеться розуміти чи подобається вам книга), вподобайки та підписки на сторінку.