Норовлива наречена

Глава 8

Айшель не заснула б навіть якби хотіла. Хвилювання за Есен наростали товстими згустками на її серці. Хотілося, щоб король закохався в Есен, а їй дозволив повернутися додому. Влаштовуючи цю підміну, вона не припускала, що чоловік виявиться молодим та вродливим. Проте про його зрадливість та деспотичність не помилялася, тому залишатися у палаці не бажала. Чомусь, уявивши як цікаво він зараз проводить час з Есен, серце неприємно стиснулося від болю. Її компаньйонка виявилася сміливішою й сама запропонувала його звабити. Сподівалася таким чином прив’яже до себе короля. 

Від хвилювання дівчина тремтіла. Сіла на ліжко та дивилася на палаючий вогник свічки. Не знала скільки так просиділа і почула голоси, що доносилися з коридору. У покої увійшла Есен, Айшель підскочила на ноги.

– Вдалося?

Хоча з виразу обличчя дівчини й так все було зрозуміло, проте надія жевріла слабким вогником у серці Айшель. 

–  Рейнард сказав, що до нашого весілля забавлятиметься з вами. Йому потрібна іграшка для втіх, оскільки мене він не може збезчестити передчасно. Зізнався, що я йому подобаюся, а ще…, – Есен замовкла й оглядаючись довкола, ніби вишукувала невидимих свідків, нахилилася та прошепотіла на вушко султані, – сьогодні відбувся мій перший поцілунок. Рейнард чудово цілується, я навіть не уявляла, що він може бути таким ніжним. Запевнив мене, що після весілля навіть не дивитиметься на інших жінок й виявив бажання завтра прогулятися, щоб познайомитися ближче. 

Ноги Айшель підкосилися й вона розчаровано опустилася на ліжко. Дивилася вперед, проте не бачила палаючих вогників за вікном. Чомусь чути таке було неприємно. І хоч справдилися її підозри, проте ставати іграшкою для втіх не збиралася. Есен продовжувала щебетати, з кожним словом вганяючи кіл у серце султани:

– Казав, що я дуже вродлива і сподобалася йому. Він хоче, щоб весілля відбулося якнайшвидше, але, на жаль, не може змінити дату, доведеться зачекати. Запевнив, що інтрижки з фаворитками тільки для задоволення фізіологічних потреб, а своє серце віддав мені одразу, як побачив. 

Айшель приречено заплющила очі й ледь стримувала сльози. Сама, своїми руками себе ж зробила рабинею. Брехливий Рейнард. Запевняв, що вона подобається йому більше ніж наречена, а принцеса потрібна виключно для продовження роду. Тепер дівчина впевнилася – йому не можна вірити. Наче на підтвердження її висновків, Есен, поклала долоні на лікті й із замрійливим поглядом продовжувала своє одкровення:

– Рейнард божественно цілується. Його губи м’які й теплі, одразу відчувається досвідченість у цій справі.

– Досить вже! – Айшель підскочила на ноги та гаркнула як розгнівана тигриця. Сама не очікувала від себе такої реакції, але картинка поцілунку цих двох голубків, що постала в уяві неймовірно дратувала. – Я знаю, що потрібно робити й ти мені у цьому допоможеш…

Вранці Айшель, неспішною ходою, йшла до їдальні. Ноги відмовлялися прямувати туди й кожний крок давався важко. Не хотілося бачити брехливого Рейнарда, але відмовитися від спільного сніданку не могла. Присутність Есен додавала впевненості, сподівалася, король не озвучуватиме непристойних пропозицій при своїй нареченій.

Здивувалася, коли за довгим столом побачила фрейлін. Незнайомі вродливі дівчата, кожна одягнена у помпезну сукню, ніби змагалися між собою у розкоші. Королева сиділа по центру й, побачившм чужоземок, гнівно буркнула:

– Спізнюєтеся. Сідайте.

Від такого холодного  тону, по спині Айшель пробіглися сніжинки. Вона зайняла місце поруч з Есен, яка не стримувала свою допитливість:

– А його Величність приєднається?

– Ні, у нього виникли термінові справи й він покинув палац.

Почувши таке, Айшель полегшено видихнула. Ця новина потішила й дівчина розпочала сніданок. Королева повідомила, що принцесі виділили дванадцять фрейлін, які й були присутні за трапезою. Представила всіх на ім'я, із зазначення титулів і кожна з панянок дивилася на Есен з гордо піднятою головою, немов підкреслюючи свою значущість. Решта двадцять дівчат виявилися фрейлінами королеви, серед яких Айшель впізнала Дефну. Хоч вона і мило посміхалася, проте щось у ній виказувало фальшивість. У її дзвінкому голосі спіймала нотки лестощів:

– Принцесо, ви вже обрали тканину для весільної сукні?

– Ще ні, не встигала, – Есен опустила погляд, ніби відчуває провину. Дефна широко посміхнулася.

– Якщо бажаєте, то оберу для вас найкращі. Я відмінно знаю усі модні тенденції й для мене це буде честю.

Есен кивнула й хотіла погодитися, проте голос фрейліни Лізабет, що сиділа поруч, випередив такий намір:

– Не раджу вам цього робити. Всі знають, що Дефна у своїх мріях вже стала королевою. Одягне вас у лахміття, щоб помститися, адже тепер корони їй не бачити. Найбільше, що їй світить – це стати фавориткою, проте Рейнард не бажає її втіх.

Фрейліни залилися сміхом. Щоки Дефни почервоніли, а губи міцно стиснулися у вузеньку смужку. Від приязністі не залишилося й сліду. Дівчина явно вже підготувала отруйні словечка, але королева змусила всіх замовкнути:

- Припиніть негайно! Це що за непристойні розмови? Не дозволю подібні вислови у своїй присутності. Крім того, наскільки мені відомо, король уже обрав фаворитку і поки вона залишатиметься єдиною.

При цьому Ванесса так подивилася на Айшель, що сумнівів не залишалося – мова велася про неї. Султана опустила голову. Їй здавалося дивним, що всі так відкрито обговорюють фактично зраду короля. Провівши паралелі, дівчина дійшла висновку, що місцеві традиції не дуже відрізняються від гаремів Отурії. Лізабет нахилилася до Есен і тихо прошепотіла:




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше