Норовлива для Непокірного

Пролог

— Гей, демоне, чому так на мене дивишся? — я звабливо облизала вуста, поглянувши на нього згори вниз.

Ох, тепер мене точно не оберуть. Хіба ж це не щастя?

— У цю гру можна грати вдвох, — він владно схопив мене за талію й посадив собі на коліна. — До речі, знаєш хто я?

Звісно, я знала князя Отруту. Саме тому й підійшла до брата короля, навмисно оминувши правителя. Моєю метою було шокувати всіх присутніх і з тріском вилетіти з цього параду наречених.

— Гадаю, цього досить, — я спробувала підвестися на ноги.

— Ні, відьмочко, — він криво посміхнувся і повільно провів кісточками пальців по моїй щоці. — Фінал буде, коли я дозволю.

Ох, то цей демон хоче погратися? Чудово, відьмочка в ділі.

Нахилившись до його вуха я зашепотіла так тихо, щоб почув лише він:

— Та я краще поцілую брудний черевик, ніж ще бодай раз дозволю тобі доторкнутися до мене.

Не чекаючи на його відповідь, різко підскочила й попрямувала геть з тронної зали.

Навколо панувала мертва тиша. Ніхто з присутніх не наважувався заговорити.

Я щойно зруйнувала свою репутацію і знехтувала королем. Таке не прощають. Отже, з поставленою задачею я впоралася на відмінно.

— Відьмо! — крикнув мені в спину князь Отрута. — Ти щойно кинула мені виклик, і я приймаю його...

Анжеліка Горан

Подобається

#1247 в Любовні романи
#327 в Любовне фентезі
#78 в Різне
#69 в Гумор

У тексті є: відбір наречених, владний герой_вперта героїня, зачаровані серця

Відредаговано: 14.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись