Розділ 7. Не спростовувати

О сьомій дванадцять ранку Міла подзвонила тричі. О сьомій чотирнадцять — ще двічі.

О сьомій сімнадцять написала:

НЕ ВІДКРИВАЙ ІНСТАГРАМ.

Саме тому Аделіна відкрила Instagram. Першою була фотографія, де Лев ніс її туфлі. Другою — де вона стояла босоніж біля машини. Третьою — найгіршою. Вони обоє сміялися. Не дивилися в камеру. Не позували. Лев трохи нахилився до неї, Аделіна тримала одну руку біля рота, волосся впало на щоку, позаду — мокрий асфальт, ніч, фари.

Все виглядало так, ніби перед цим вони щонайменше годину робили щось, про що не треба розповідати матері.

Заголовок був:

ЛЕВ РАДОМСЬКИЙ І АДЕЛІНА ВОЛЬСЬКА: ВІЙНА СКАСОВУЄТЬСЯ?

Аделіна сіла в ліжку. — О ні. Телефон знову задзвонив. Міла.

— Ти відкрила?

— Ще ні.

— Я ж написала не відкривати.

— Саме тому й відкрию.

— Там уже всюди.

— «Всюди» — це не платформа.

— Telegram, два сайти, три сторінки. І Софія поставила лайк.

— Сука.

— Це зараз не головна проблема.

Аделіна вже гортала.

Наступний пост:

ПІСЛЯ СКАНДАЛУ — ПРИМИРЕННЯ?

Ще один:

РАДОМСЬКИЙ ПОВЕРНУВСЯ НЕ САМ?

— Я повернулася сама, — сказала Аделіна.

На тому кінці стало тихо.

— Адель, ти чуєш мене?

— Чую. І нічого не пишу, якщо це наступне питання.

Міла замовкла. — Чому ти так швидко погодилась?

— Бо я вмію вчитися.

— Ні.

— Міло.

— Ти щось задумала.

Аделіна відкрила коментарі.

Перший:

Вона ж його ненавиділа 😂

Другий:

Оце так ненавиділа

Третій:

Туфлі ніс сам. Все ясно.

Четвертий:

Вольська ніколи нічого просто так не робить. Оце було вже ближче.

— Я нічого не задумала.

— Скажи це повільніше.

— Іди на роботу.

— Це моя робота.

— Тоді приїжджай.

— Я вже їду.

Дзвінок обірвався. Аделіна ще кілька секунд дивилася на фото. Потім на заголовок. Потім знову на фото. Воно було хороше. Дуже. Їй це не сподобалось. Вона зберегла його. Потім одразу видалила зі збереженого. Потім знову зберегла.

— Господи, — сказала сама собі.

О восьмій десять зателефонував агент.

— Не говори нічого.

— Ви сьогодні всі дуже оригінальні.

— Серйозно, Адель. Bellier уже написали.

Аделіна перестала ходити кухнею. — Що саме?

— Їм подобається динаміка навколо тебе. Лефевр хоче зідзвонитися о другій.

— Через фотографії?

— Не тільки. Ти знову в усіх стрічках.

— Це дуже професійний критерій.

— Для ювелірного бренду — іноді так.

Аделіна мовчала.

— І ще: тебе повернули в недільний список Краєвських.

Вона підняла очі. — Щойно?

— Марина написала: «Якщо Адель вільна, будемо раді бачити».

— Вони ж робили сімейний формат.

— Схоже, сім’я розширилась.

Аделіна встала. Підійшла до вікна. Місто за склом було сіре, мокре й абсолютно байдуже до її особистої катастрофи.

— Ще щось?

— Вівторкова вечеря Савенка теж підтвердилась.

— Вона була «під питанням».

— Уже ні.

— Чудово.

— Адель.

— Що?

— Нічого не роби.

Вона усміхнулася.

— Усі дуже бояться, коли я нічого не роблю.

— Бо це зазвичай підготовка.

Він поклав слухавку. Аделіна стояла біля вікна. Телефон завібрував.

Марина Краєвська:

Адель, якщо ти вільна в неділю, приходь. Буде невеликий бранч. І Лев, здається, теж буде :) Аделіна перечитала. Не вона. Не контракт. Не вибачення. Лев. Її повернули, бо тепер вона була цікава поруч із правильним чоловіком. Мало б бути огидно. Було. І ще було дуже зручно. Міла приїхала о дев’ятій із кавою й виразом людини, яка вже встигла зненавидіти день.

— Ти щось писала? Сторіс, лайки, коментарі?

— Нічого.

Міла поставила каву. — Це ненормально.