***

"Я обожнюю "Титанік". Кожного разу, коли дивлюся цей фільм, ридаю на одному й тому самому місці.Там, де Джек помирає.Але, все одно, дивлюся його знову й знову", - написала Lady Linda.

"Я теж! Шкода Джека. Він міг стати класним художником", - відповів mister X.

Вони листувалися на цьому сайті вже місяць. А почалося все з обговорення якогось любовного роману, де головна героїня закохалася в типового красеня-багатія.  Марк нізащо не став би читати такий тупізм, але сюжет був цікавий. Автор тримав інтригу до кінця. А потім, чоловік випадково зав`язав розмову в коментарях з таємничою Lady Linda. Наступного дня, вони почали переписуватися в особистих повідомленнях. Виявилося, з нею можна було поспілкуватися на різні теми. Крім того, з`ясувалося, що вони мали багато спільного: вони обидва любили котів, слухали однакові групи, дивилися одні й ті ж фільми, працювали в офісі. Та, найголовніше, мріяли зустріти справжнє кохання. Так, Марк мріяв, але не був певен, чи досі вірить у таку можливість. 

Його досвід спілкування з жінками не можна було назвати продуктивним. Вони звертали на нього увагу. Він без проблем знайомився з ними. Зустрічався, спав, іноді, навіть планував весілля. Але все закінчувалося нічим. Бо з часом чоловік розумів, що не бачить у жодній з них майбутню дружину та матір своїх дітей. Деякі з претенденток у наречені не вміли готувати. А Марк мав традиційне уявлення про сiм`ю. Може, справа в тому, що він обирав жінок за зовнішністю? Але, йому подобалися такі, що вже тут поробиш. Хоча, здоровий глузд підказував, що не варто кидатися на тих, які виглядають, немов моделі з подіуму, чи глянцевих журналів і не мають відповідного заробітку. Такі або живуть в борг, або чигають на багатого чоловіка. І злиняють від тебе при перших же ознаках турбулентності. Якщо Марк почав читати любовні романи потайки від усіх, і від самого себе, може в нього дійсно проблеми? Раніше, молодий чоловік вважав їх чтивом для домогосподарок. Раніше він, взгалі, не читав.

Через два тижні віртуального спілкування з незнайомкою, наш герой зрозумів, що закохався. Що ж тут дивного, запитаєте ви? Двадцять перше століття. Ще через тиждень вже не уявляв свого життя без неї. Діяти потрібно було обережно. Щоб не відлякати. А то подумає ще, що він маньяк, чи збоченець.Марк спробував дізнатися її номер телефону, але Lady Linda делікатно відмовила:

"У мене зараз складний період. Давай, якось, іншим разом".

Та в чоловіка вже підгорало. Бідолаха не міг ні їсти. ні спати, ні нормально працювати. Нарешті, він не витримав і звернувся до одного свого знайомого.Вони навчалися в одному класі. Вадим тоді марив комп`ютерами. Хлопця мало не посадили до в`язниці за злам чогось там. 

"Привіт. Можеш дізнатися, хто це? Де живе, номер телефону. Та й взагалі, що за краля", - відправив він знайомому.

"Ок. Не питання", - досить швидко відповів Вадим. - "Після роботи подивлюся".

Він ризикував. Своєю репутацією реального мужика. Якщо друзі дізнаються, що Марк читає на тому сайті, його троллитимуть до кінця життя. Та йому вже все одно. Аби тільки вийти на ту Леді Лінду. Він не знав ні її обличчя, ні імені, ні номеру телефона. Як у пісні Modern Talking - No face, no name, no number.

***

Робочий день вже добігав кінця, коли Марк отримав довгоочікувану відповідь.

"Пощастило тобі, друже. Діана Розумовська. Живе в нашому місті. Вул. Перемоги, буд. 10, кв. 44. Вибач, телефону не дізнався", - написав Вадим.

Діана Розумовська... Десь він вже чув це ім`я... Чоловік вирішив не гаяти часу на роздуми і одразу ж поїхав за вказаною адресою.

Біля під`їзду на нього чекало невеличке розчарування: Мак не знав коду від домофону. А поруч, як на зло, не було нікого з мешканців будинку. Та скоро Бог змилувався над чоловіком і до нього підійшла літня жіночка з пакетом:

- Ви когось шукаєте?

- Так! - зрадів він. - Діана Розумовська тут мешкає?

Старенька замислилась:

- Вона, наче, мала сьогодні з`їхати... А! Он вона! До машини сіла!

Бабуся вказала пальцем на таксі сріблястого кольору, яке саме від`їхало від будинку.

- Дякую! - Марк стрімголов кинувся до свого мотоцикла.

- Нема за що... - вона здивовано дивилася чоловіку вслід.

Виїхавши на трасу, Марк мало не загубив той автомобіль, але потім знову побачив його. Таксі їхало попереду і встигло добряче відірватися. Мотоцикліст наздоганяв машину так швидко. як тільки міг, зовсім не думаючи про те, що може потрапити в аварію. Навіть, не зупинився на червоне. Не дивно, що, через деякий час, чоловіка почали переслідувати патрульні.

- Водій мотоциклу! Негайно зупиніться! Ви перевищили швидкість! - сказав у гучномовець поліцейський.

Та Марк і не думав виконувати його вимогу. Якщо зараз зупиниться - втратить таємничу Діану Розумовську назавжди.  Він не хотів все життя шкодувати про упущений шанс. Тому, мотоцикліст піддав газу і скоро порівнявся з таксі. Постукав лівою рукою у скло задніх дверцят, правою тримаючи кермо мотоцикла. За склом сиділа якась молода жінка. Схоже, вона не розуміла, чого від неї хочуть. І була трохи налякана.

- Повторюю останній раз! Негайно з`їдьте на обочину! Інакше, стрілятимемо по колесах! - нагадали про себе патрульні.

Рішення треба було приймати швидко. Марк прийняв. Чоловік обігнав автомобіль і розвернув мотоцикла поперек траси, заблокувавши йому проїзд. Водій таксі різко натиснув на гальма. Сріблясте авто зупинилось майже за декілька міліметрів від Марка.

- Що ти робиш, придурок?! - виліз таксист із машини. Злий, як чорт.

Його пасажирка теж вийшла подивитися, що відбувається на дорозі. 

- Ти з глузду з`їхав?! - невдоволено запитала вона. - Ми через тебе ледь не розбилися!

Він зліз з мотоцикла, знімаючи шолома. Нарешті, подивився на таємничу незнайомку. Відчайдуху мало не відібрало мову. 

- Діано? - ледве промовив шалений гонщик.