IV.

Довгі вранішні тіні лизали щербатий асфальт. Строката валіза без ритму стрибала по ямах, озиваючись неясним болем у передпліччі. Попри все, рішення пройтись додому пішки того вартувало - місто у стилі vopli vidopliassova красиве будь-коли, а у ранковий заграві - і поготів. Коли сонце помалу повзе  дахами, стрибає зайцями на балки мостів і розпадається снопами іскр у вікнах скляних висоток - хіба комусь забракне такту, аби не посміхатись і не радіти?

Маріам нічого не бракувало - вона посміхалась. Посміхалась і тягнула стокляту валізу по всіх дзюрках і ямах Старокиївської вулиці. Лікоть до біса нив, передпліччя стогнало - тож крізь блаженну посмішку час од часу проривалось зміїне сичання і щира лайка. Перехожі не дивувались - у місті в стилі vopli vidopliassova це зайвий клопіт, який найперше видає вразливих туристів.

Інша справа - дивуватись із того, що транслюють по ТБ. Цього ранку екрани задали неабиякий ритм - диктори один поперед одного розповідали про смерть Самуїла Осташа. Інфомації було вкрай мало - доводилось сперечатись епітетами. Тому недопрасовані клерки та жорсткі, як наждачний папір, позмінні працівники - всі, хто починає день о п`ятій, - мали нагоду почути, що тієї ночі знайшли тіло Самуїла Осташа. "Обставини смерті встановлює слідство ... За фактом смерті відкрито кримінальне провадження". Не надто пильні до деталей і репутації журналісти наважились додати, що до інцинденту причетний популярний український письменник. Втім перші випуски не мали резонансної сили - клерки не встигли прокинутись, а щоб зачепити суворих позмінних працівників новині бракувало крові. Натомість, вже о сьомій частина Києва разом іх кавою вже смакувала причетність до нічної трагедії знаного автора Олекси Сідих. Попри очивидний брак перевіреної інформації, ніхто не мав сумнівів у тому, що сталося вбивство. Криваве, жорстоке, моторошне - як у книжках. Можливо колись воно навіть перекинеться оповідкою у яскравій палітурці - тому публіка і пильнувала кожен крок, аби бути бодай краєчком причетними. О дев`ятій інтернет пінився потом і кров`ю - так дріботіли по клавішпх завзяті пальці коментаторів. Об одинадцятій Сідих еволюціонував від причетного спершу до свідка, а згодом - і до підозрюваного. Хто такий постарждалий Самуїл Осташ досі ніхто не знав.   

О першій годині, коли півміста вклеїлось носами в екрани під-час обідньої перерви, - чи то так було задумано чи це не більш як збіг обставин - у черговому випуску новин диктор відомого каналу врешті оприлюднив таку-сяку конкретику. О третій ночі маловідомой інженер-конструктов з Умані, Самуїл Осташ, - 33ьох років, - за нез`ясованих обставин вторгся до помешкання українського пиьсменника Олекси Сідих. Причини пізнього візиту встановлює слідство. За годину поліція отимала виклик за адресою проживання вищезгаданого письменника. Бригада прибула на місце злочину через 12 хвилин і засвідича факт смерті зловмисника, себто Самуїла Осташа. Згідно свідченнь лікарів, Олекса Сідих не постраждав, відмовився від подальших обстеженнь і наразі перебуває у друзів. Звичайно, слідство триває, "ми зробимо усе можливе ... " і таке інше.