6

***

Увечері Гера зі Стеллою поїхали на її «ауді» до села проконтролювати як тривають роботи з декораціями для ранкової сцени. Стеллину увагу привернула якась штука на ангарі, чи то біла труба, чи антена.

• Що це? – поцікавилася.
• Очевидно телескоп, або щось таке, то не наше.

Стелла хотіла розпитати чиє то і навіщо на старому ангарі, та Гера, видно, не бажав обговорювати цю тему. Його більше нопокоїв ранок. Робочі, місцеві селяни, вже завершували, а декоратори дороблювали деталі, перетворюючи ділянку в образ затишної квартири. У кутку лежали згорнуті великі баули, на які Стелла теж звернула увагу.

• Це військові намети, - пояснив Гера. – Тут усе гаразд ніби. Поїхали додому.

Перед тим як сісти в автомобіль, Стелла щось побачила за спиною Гери.

• Глянь, - вказала вгору.

Гера обернувся. У небі, невідомо на якій відстані, застигла вогняна куля.

• Мабуть кульова блискавка, - припустив Гера. – Я читав вони ніби з’являються у похмуру погоду, перед дощем.
• Або це корабель прибульців.

Куля повисіла в повітрі ще кілька секунд, потім зірвалася зробила дугу по небу, а далі здійснила неможливий для земних літальних апаратів маневр – перпендикулярний поворот на великій швидкості і за секунди щезла.

• Таки дійсно, це щось поза земне, - мовив Гера. – Я вперше таке бачу і до цієї миті заперечував існування НЛО.
• Можливо це земні напрацювання тих же американців.
• Навряд чи. Там була неймовірна швидкість, мав би залишитися інверсійний слід, як від реактивних літаків. Маю великий сумнів, що на землі наблизилися до подібних технологій.
• Звідки ж тобі про таке знати?
• Аби наука наблизилася до чогось подібного, неодмінно десь би у пресі натяк сплив. Зараз секрет важко приховати.

***

Єті знімав одну з інтер’єрних сцен, де було залучено п’ять акторів. Гера зі Стеллою спостерігали із темного кутка, сидячи на розкладних стільцях.

• Як же ж усе дивовижно, - Стелла взяла Геру під руку.
• Шо саме?
• Усе починалося із пошуків пляшки вина, а як розгорнулося. Гадаю із цього майданчика треба якісь меморабілії  поки не пізно прихопити. Наприклад цей режисерський трон, - вона підвелася і склала стілець на спинці якого був напис «director». – Сподіваюся це не вдарить по бюджету… Та, що там, я готова зараз заплатити удвічі більше за його собівартість.
• На перших порах звісно буде скрутно без стільця, - Гера поставив режисерський стілець на місце. – Щодо вина, ну так вислів Плінія має дещо нову стезю. Істину ми не знайшли, але проблеми вже починають з’являтися.
• Від кого ж?
• Проблеми з бюджетом, як сказав наш консультант, ми у когось перейняли грошовий потік, до того ж не цільове, на їхню думку, використання, левову частину тих коштів треба відслинити дворянам міста. Я вже помічаю що довкіл мене філлери крутяться, навіть у цьому селі.
• Поясни.
• Протягом дня доводилося багато де бувати і скрізь у натовпі стрічається один штрих, який удає, що він там же де і я випадково, то газетку читає, то із кимось язиком теліпає. Ходімо пройдемося, може і в селі на нього надибаємо.

Вони обережно, щоб не завадити процесу зйомки, пішли поза декораціями до іншого виходу де біля виходу розташований величезний брезентовий намет із написом «охорона». Стела звернула увагу на обшарпані двері до прибудови з облізлою табличкою «контора».

• А це приміщення ви не освоїли, чи як?
• Кіностудія здає це приміщення в оренду, на ці гроші ми охорону утримуємо.
• В оренду? Та кому ж у такій глушині необхідність курінь орендувати? На які ж копійки ви охорону утримуєте?
• Двісті євро, до того ж орендарі забезпечили нас і село вайфаєм.
• Ви Пабло Ескобара туди запустили?
• Просто уфологів.
• Уфологів? – здивувалася Стелла. – Чому уфологів? Звідки вони взялися?
• Хтозна, - знизив плечами Гера. – Ота вчорашня куля у небі очевидно першопричина, місцеві кажуть що подібні феномени тут завжди були. Раніше навіть літаками за цими кулями намагалися ганятися. Тому базування уфологів цілком очевидне.
• За двісті євро вони б могли купити захаращений будинок.
• Припускаю, що уникають сторонньої уваги.
• І для цього оселилися на кіностудії, де вештається хто завгодно.
• Ну, не зовсім так, тут тільки свої.
• То можна до них у гості?

Гера знову стенув плечами.

Зайшли до невеличкого, квадратів на десять, дуже прокуреного приміщення, від запаху цигарок не рятувала прочинена кватирка. Кімната заставлена оргтехнікою, стаціонарними комп’ютерами, та троє працівників.

Керував уфологічним збіговиськом такий собі Хвелікс Теодорович, хоча за документами, що зафіксовані у договорі, він Федір Тимофієвич. Це худосочний молодий чоловік років тридцяти трьох з професорською борідкою і блискучими азартними очима.