Сімнадцятий розділ

   Того ж дня, по обіді, осідлали чотирьох коней і відправилися до Бріксену. По дорозі туди, Соломон розпочав бесіду:

- От так і проходять наші дні. Вже більше тисячі років ми їздимо від міста до міста, від послелення до поселення, всюди стараючись навести лад, але нечисті за весь цей час не поубавилося і на нас очікують ще в багатьох краях. 

- Що думаєте робити далі? - поцікавився Фабіан. 

- На пару тижнів, а, можливо, з місяць осядемо у Флоренції. Там ще є купа справ. А далі повернемося назад до Ватикану. Думаю, зважаючи на ваші успіхи, наше покарання буде переглянуто і ми зможемо знову набирати новобранців до лав інквізиції. 

- А ми?

- Відправимо вас кудись. Місць, де очікують на інквізиторів, достатньо.

- Я би ще хотів поговорити із вами з приводу штурму і захоплення комтурії тамплієрів біля Верони.  

- Ви були там?

- Так, ми єдині вижили. На той час, не будучи інквізиторами, отримали наказ від Корнеліуса втекти і передати певну інформацію про напад. Тоді ще вищий вампір, граф Вельзеул, вбив Зігмара Вульфа, що мужньо стримував напад. Але ми не все сказали на допиті, так як сам Корнеліус застеріг нас, що один з ключів від входу на перший рівень фортеці передав хтось із своїх. А ключ був лише у нього і кардинала Граціані.

- Он як. І що ще ви не сказали?

-  Їм допомагав алхімік з Верони, що зумів підірвати замкові механізми другого і третього ярусів. Але він зараз думає, що ніхто не дізнався про це.

- Цікаво. То ви, я так зрозумів, хочете повернутися до Верони? - припустив Соломон.

- Саме так, - підтвердив Вінсент, -  А з Венсаном що будемо робити?

- Ви собі навіть не уявляєте, яка метушня зараз коїться “зверху”, - відповів Гедеон, - Поки, ми залишимо в спокої кардинала Граціані, але не надовго. Між іншим, до Верони відправили Фабріса з Мартіном, що тоді перемогли вас у фінальній сутичці за Причастя з Граалю.

- Прекрасно, от і подивимося, як вони там справляються, а, заодно, і до алхіміка в гості заглянемо, - підтримав Еспозіто. 

- Думаю, в світлі останніх подій і ваших успіхів, Гвідіче має схвалити такі наміри, - підсумував Соломон.

---

   До вечора того ж дня встигли проїхати більшу частину шляху. Могли б продовжити, але вирішили дати трохи відпочити коням і зробити стоянку на узбіччі дороги. 

   Поки Гедеон з Вінсентом полювали на оленів, екзорцисти встигли розпалити вогнище і заготовити пару невеликих полін. Гріючись біля вогню, Фабіан став розпитувати Соломона:

- То як ви допомогли Персівалю, що він досі так радо чекає на вас у гості?

- Була одна історія. Влип він в проблеми з одною бандою головорізів і саме вклав майже всі кошти в товар, що його мали транспортувати до Флоренції. От ми і вирішили його проблеми.

- То була банда вампірів, або перевертнів? 

- Ні, але в якійсь мірі їх можна назвати монстрами.

- І часто саме бісівські сили грабежами займаються?

- Торговці, вони люди недопитливі. Лиш би товар був по заниженій ціні. А золото всім згодиться. Між іншим, скрині, набиті вщент монетами із комтурії тамплієрів біля Верони, зникли. 

- Он як.

- Так, гроші - цінний ресурс. На них можна купувати лояльність місцевих феодалів і не тільки. Між іншим, кардинал-диякон Граціані є одним із найуспішніших фінансистів, що працюють на даний момент в ордені. Через те його так і цінують.

- Ясно. І багато його підопічних було включено до лав інквізиції останнім часом?

- Попередні три відбори.

- А що за “рухи” зверху біля папи, про які згадував Гедеон?

- Вже давно точиться дискусія про те, що церква може обходитися силами самих екзорцистів, а вовкулаки зайві. Вони тільки відлякують людей від церкви. 

- І що каже папа?

- Поки мовчить.

- А ти, як думаєш?

- Вовкулаки - ідеальні мисливці за вампірами. Можливо, можна говорити про незбільшення їх кількості на даний момент, але повністю нехтувати їх послугами нерозумно. 

   В цей час Гедеон з Вінсентом повернулися з парою оленячих ніг, які відразу поставили готуватися на жару, що трохи згребли його від вогню. 

- Слухай, - знову став розпитувати старшого екзорциста монах, - Ми якось більше концентрувалися на вивченні вампірської нечисті і вовкулак, а от про вселення самих демонів без укусу вампіра чи перевертня пам’ятаємо не так багато. Не можеш, ще раз нагадати нам? 

- Будеш знову у Ватикані, там можеш взяти пару підходящих книг, але зараз я лиш можу в загальному пояснити. Часом в людину, внаслідок нечестивого способу життя, або добровільного обряду, чи контакту з нечестивою особою, вселяється демон. Він старається взяти її тіло під свій контроль, але вже через кілька днів, при сильній волі жертви, може покинути тіло. 

- І як відрізнити, що людина підвладна демону, а не є вампіром?