Одинадцятий розділ

   Фабіан лежав на ліжку і тяжко дихав, з останніх сил чіпляючись за можливість вижити. Вінсент сидів біля нього в роздумах, розуміючи, що відлік пішов уже на години. Потрібно було вирішити: причаститися в такій ситуації без дозволу нереально, як і дістати Грааль при постійній охороні, можливо, передати монаха вампірам?

   Сам себе картаючи за такого роду роздуми, коваль встав із стільця. Більше не можна гаяти ні хвилини…

   В цей час двері в кімнату відчинилися і перед ним постав Гедеон.

- Накинь капюшон, бери його на руки і прямуй за мною!

   Ферран мовчки підкорився наказу і послідував за ним.

---

   Вони пройшли декілька постових, що, з дещо здивованими поглядами, пропустили їх за вказівкою Гедеона, поки не опинилися в центральному сховищі. Там на них вже очікував Соломон.

- Перепаде нам за це від кардинала, - розпочав Гедеон, - Але мій напарник наполіг. Не знаю, за які заслуги, але він бачить у вас потенціал.

- Клади його сюди, - вказав на подовгастий стіл екзорцист і, після того, як Вінсент виконав прохання, додав, - Піднеси трохи його голову.

   Потім Соломон став зачитувати якісь молитви, після чого дістав, загорнутий в тканину, Грааль. 

   Провівши всі необхідні процедури обряду, він причастив спочатку Фабіана, а далі і Вінсента. 

- Він одужає? - недовірливо перепитав Ферран.

   Екзорцист тільки ствердно кивнув у відповідь. 

- А з вами тепер що буде? - запитав Соломона коваль.

- Побачимо. Порядок зарахування до лав інквізиторів порушено, - похмуро відповів Гедеон, після чого продовжив, - Віднеси його назад до кімнати відпочинку, а потім повертайся і чекай на нас на вході до сховища.

---

   Постоявши на вказаному місці деякий час, коваль побачив лицаря тамплієрів, що саме виходив з напарником із сховища. 

- Це була не моя ідея, - подивився в бік Соломона лицар, але раз ми вирішили це зробити, потрібно грамотно довести процес до завершення. До нас, саме, доставили необхідного кандидата.

   Після цих слів вони направилися до підвальних приміщень, де знаходилися клітки із в’язнями. В одній із яких сидів вампір, що голосно шипів і скалився на всіх.  

   Соломон став зачитувати якісь слова вголос, після чого Вінсент відчув небувалий прилив сил. Здавалося, його руки і тулуб видовжилися, а шия і плечі розширилися, від чого коваль збільшився у розмірах. Усвідомивши, що з ним трапилося, Ферран відчув нелюдську жагу і бажання крові вампіра, після чого, вже ледве стримуючи себе, кинувся до клітки, яку щойно встиг відчинити Гедеон.

  Обезглавивши в’язня, він спрагло припав до його шиї, п’ючи кров до того моменту, поки не зупинилося серце жертви.

- Серце, ти маєш його проткнути, або знищити, - уточнив Соломон.

   На що коваль знову слухняно виконав наказ.

---

   Фабіан прокинувся наступного ранку повним енергії і життєвих сил та побачив біля себе, сидячого на кріслі, Вінсента.

- Що трапилося? Ми перемогли? - перше, чим поцікавився він.

- Ні, але ми прийняли Причастя.

- Кардинал дозволив?

   Коваль заперечливо захитав головою.

- А як це трапилося?

   Після чого Ферран став розповідати про всі події, що трапилися того дня.

---

   Монах став помічати за собою дивні відчуття: він уже як пару днів практично не їв і не спав, проте почувався досить добре. Звичайно, він ще досі вів попередній спосіб життя, але всі старі болячки, як на диво, відступили. Ще більше його дивували вправи, які задавав Соломон: тепер, читаючи молитви, він, ніби, міг “управляти” собою. Слова набували прямого фізичного впливу, роблячи його більш витривалим і швидким, що не могло не радувати. 

- То ми тепер інквізитори? - з посмішкою перепитав він коваля.

- Ага, - той ствердно закивав головою у відповідь.

- А ти вже спробував, як це назвати, перетворення?

- Гедеон “згодував” мені одного з в’язнів.

- Людину?

- Ні, вампіра, звичайно.

- І як воно?

- Не знаю, як пояснити, але мені сподобалося, - засміявся Вінсент.

- Хочеш, я фокус покажу?

- Давай.

   Еспозіто став вголос читати молитву, від чого коваль відчув, ніби, навколо нього постав щит, а руки і шкіра задерев’яніли, демонструючи небувалу до того міць.

- Ого!

- Це Соломон мене навчив! Він ще багато інших таких речей знає.

- Тепер зрозуміло, яким чином Гедеон в скількох поєдинках зумів здобути перемогу та і сам екзорцист доволі вправний воїн. 

- Думаєш, ми уже готові до самостійного полювання?