Частина 70. Ніколь

  Поки танцюємо, помічаю, що у Віки некрасиво вибилось довге пасмо з перуки, хочу запропонувати їй його підстригти перед наступним виходом. Але колега під час перерви в гримерці не з’являється, тож я вирушаю на її пошуки. Словами не описати мого здивування, коли бачу, як дівчина безсоромно фліртує з Громовим! Такого я від неї точно не чекала. Думала, Віка, й справді, вирішила мене виручити, але ні, виявляється, в неї був план…

  Серце відбиває у грудях потужні удари, ніби бажає вистрибнути через горло, поки я спостерігаю за тим, як Віка нахабно чіпляється до хлопця, в якого я закохана. Що як він відповість їй взаємністю? Чи зможу я це пережити? Одне діло, чути розповіді про те, як Нік провів ніч з Ксенією, але геть протилежне – бачити на власні очі, як він цілується з іншою.

  «Ні, він так не вчинить, - стверджує схвильоване серце, і Нік, дійсно, сторониться танцівниці, не бажаючи продовжувати спілкування з нею. – От бачиш, він сказав, що закоханий в іншу, і хоче лише її». Але тут же вклинюється розум, додаючи ложку дьогтю, - «Ну, звичайно ж, він має на увазі Ксенію». Серце збирається заперечити, але Нік різко розвертається та йде в мою сторону. Завмираю, очманіло дивлячись на нього. Хоч би не впізнав! Але хлопець проходить повз, лишень ковзнувши по мені швидким поглядом. З полегшенням видихаю та прямую до Віки.

- Ніко, це не те, що ти могла подумати! – спішно виправдовується вона, помічаючи мій грізний настрій.

- Так? А як це називається? – в мені скипає образа. – Тепер зрозуміло, чому ти запропонувала помінятись! Але нащо треба було псувати перуку?!

- Ніка, ти чого? – очі колеги округлюються від усвідомлення, в якій ситуації вона опинилась. – Думка прикинутися тобою прийшла спонтанно, коли я побачила в залі цього красеня. Сама поміркуй, звідки мені було знати, що він сьогодні прийде?!

- Тобто, ти хочеш сказати, що не псувала мою перуку?

- Звичайно ж, я цього не робила! Що за нісенітниця? Якби я спланувала все заздалегідь, то просто запропонувала би помінятись. Нащо псувати?

- Навіть якщо ти говориш правду, мені все одно неприємно, що ти видавала себе за мене.

- Та не видумуй! Ну, трохи пофліртувала з хлопцем. Все одно минулого разу він був п’яним і навряд чи відрізнив би нас одну від одної… Хіба, може, ти ревнуєш? – Віка змовницьки всміхається.

- Я?! З чого мені ревнувати? – відповідаю набагато емоційніше, ніж збиралась. Невже це настільки помітно?

- Ну, типу, це твій прихильник, і ти не хочеш, щоб він клеївся до когось іще.

- Який ще прихильник?! – відмахуюсь я. – Сама ж кажеш, що нас не відрізнити. Нехай до кого хоче, до того і клеїться! – кого я намагаюсь переконати, себе чи Віку?

- От і правильно. Значить, мир? – колега простягає руку.

- Мир, - здаюсь я, але осад на душі залишається. – І, взагалі, я тебе шукала, щоб сказати, що в перуці одна прядка негарно стирчить, треба б її підстригти.

- От і ходімо стригти… Цей красень виявився таким холодним, весь настрій зіпсував.

  Подальший вечір минає без пригод, ми спокійно відпрацьовуємо, і я навіть відчуваю деяке розчарування від того, що Нік не проявляє до мене такої уваги, як минулого разу. Він лишень зрідка обводить поглядом зал, не виражаючи особливого інтересу до танцівниць. «Це на краще, так і має бути», - кажу сама собі, відправляючи посмішки Кості, котрий працює за баром.

***

  Компанія на чолі з Нікітою збирається покинути клуб.

- Тьомчику, ти ж не проти, якщо ми з Лікою лишимось ще ненадовго? Ліка ночує у нас, тож ми з нею потім приїдемо на таксі, - каже братові Ксюша.

- Та не питання. Лишайтеся, - знизує плечима Артем.

  Сестра посміхається йому своєю наймилішою посмішкою, а тоді кидає погляд на Нікіту, сподіваючись, що той проявить до неї інтерес, але хлопець ніяк не реагує.

- Нік, бувай! – прощається Ксюша, щоб хоча б якось привернути його увагу.

- Бувай, Ксю. Веди себе пристойно, - стримано відповідає рокер.

- А як же!

  Компанія йде, лишаючи свій столик у повне розпорядження Ксюші з Лікою.

  По дорозі на парковку Маріна та Катя весело балакають з Кирилом та Євгеном, а Майя, Артем і Нікіта йдуть трохи позаду них.

- Ти не боїшся залишати Ксенію тут саму? – цікавиться Майя.

- Вона вже доросла, і це не вперше, - відповідає Артем.

- Взагалі-то я питала Нікіту.

- Мене? – щиро дивується той.

- Ну да. Шо, як до неї вирішить підкотити який-небудь пацан?

- Вона вільна людина… - байдуже знизує плечима рокер.

- А ти – дивна людина, - хмикає Майя.

- Не чіпай його. У них з Ксюхою все складно, - осмикує свою дівчину Артем.

***

  Зачекавши хвилин п’ятнадцять, Ксенія з Лікою виходять надвір, озираються на всі боки, запевняючись, що їхні друзі поїхали, а тоді прямують до службового входу. Зупиняються за рогом так, щоб їх не було видно, очікуючи, коли дівчата із шоу-балету почнуть покидати клуб. Минає хвилин десять, але ніхто не виходить.