Частина 56. Нік

    Лежу під крапельницею, насолоджуючись дією ліків. Тьотя Ніна – чарівниця! Тре буде взяти в неї телефончик.

- Ну шо, ти як? – цікавиться Тьома, плюхаючись на диван.

- Ніяк, - мимрю я.

- Блін, бро, шо за ситуація! Ніяк не можу перевари все це.

- Тоді уяви, як себе почуваю я. Я взагалі другу половину вечора пам’ятаю уривками.

- А як до піджейки чіплявся пам’ятаєш? – питає товариш.

- Що? Я чіплявся? – починаю дещо пригадувати. – До тієї, котра класно танцювала?

- Ага, до неї самої. Не дивно, що, у підсумку, ти пристав до Ксюхи і вже не відчепився. Добре хоча б, що від піджейки тебе Костян відтягнув. Інакше мали би ми проблеми.

- Кошмар… Але я от що тобі скажу: враховуючи те, в якому стані я був, Ксюха легко могла дати мені відсіч. Але не дала.

- Про шо ти говориш? Вона в тебе вклепалася! – емоційно вигукує друг. – Ти би дав відсіч дівчині, в яку закоханий, якби та до тебе клеїлася?!

- Шо, аж так? Аж вклепалася? – роблю вигляд, ніби здивований. Хоча, чого гріха таїти, тре бути дурнем, щоб не помітити Ксюхиного ставлення до мене.

- Ага, - зітхає товариш.

- А ти знаєш, я би дав відсіч! Тому що мені хотілося б, щоб для дівчини, яку я люблю, близькість зі мною була свідомим, тверезим вибором.

- Не жени! Я тобі не вірю. Коли це ти, ось так, відмовлявся від сексу?!

- Та в мене вже сексу не було хрін знає скільки!

- То от в чому річ! – Тьома починає іржати. – Може, в тебе банальний спермотоксикоз?

- Тоді в тебе такий самий діагноз!

- Нє, в мене навряд. У мене витримка краща. Це ти у нас кожен тиждень знімаєш нову дівку, а останнім часом чомусь зраджуєш своїй звичці. А це дуже на тебе не схоже, - білобрисий уважно вдивляється мені в очі, немов сподівається прочитати таким чином мої думки. – Невже на тебе так вплинула Ксюха?!

- Ти, я дивлюся, майстер теорій! – сміюся з його дурного припущення. Чого зараз точно не збираюсь робити, то це розпатякувати, на кого я реально запав.

- Я такий.

- Блін, цікаво, мені ще довго лежати під крапельницею? – намагаюсь змінити тему.

- Сам просив, от і терпи, - тягне либу Тьома.

- Зате мені вже набагато краще. Може, і пам’ять скоро повернеться…

- Гаразд, зглянуся над тобою, - друг присувається ближче, дістає смартфон та заходить в Інсту. – Хочеш подивитися сторіс, які вчора назнімала Ліка? Освіжим твою пам’ять…

- Давай.

  Дивимося нарізку детального відео-звіту про минулий вечір. По ходу, дівчисько не розлучалася зі своїм телефоном та назнімала цілу купу відосиків. На одному з них в кадр потрапляє та сама танцівниця, до якої я клеївся. Що, взагалі, на мене найшло? Далі слідують дратуючі сторіс, зняті на передню камеру, як Ліка витанцьовує на танцполі та дує губи на весь екран, зображуючи, вочевидь, самку готову до спаровування. Перегортаємо на момент, де Тьома не може задути свічки на торті, через те, що ті постійно знов загораються. Виявляється, Ксюха організувала імениннику сюрприз у вигляді негаснучих свічок. Моє п’яне тіло теж потрапило в кадр – сиджу, розвалившись на дивані. Мда, я  цей момент ніби вперше бачу. Ні чорта не пам’ятаю. Цікаво, торт я хоч їв? Хочу спитати про це Тьому, але Анжелкині сторіс закінчуються і починають відтворюватись сторіс її кращої подружки. Офігіваю від несподіванки. Коли вона встигла зробити фотку?! В Тьоми теж округляються очі – на знімку ми з Ксюхою лежимо в обнімку у ліжку.

- Не зрозумів. Шо за фігня?! Якого хріну Ксю виклала у мережу цю фотку?!

- Я, як і ти, бачу її вперше, - Тьомич збитий з пантелику.

- Розумію, шо я не ангел, та провинився. Але, може, ти скажеш своїй сестрі, щоб вона зменшила оберти? Хай негайно видалить цю фотографію! Нашо вона взагалі її зробила?! – починаю виходити з себе.

- Хіба тих жінок можна зрозуміти?! – знизує плечима товариш. – Напевне, вирішила похизуватися перед подружками. Піду, скажу, щоб зараз же видалила.

- Ага, скажи. Бо я не бажаю афішувати те, що сталося цієї ночі.

  Тьома прямує нагору, а я настільки схвильований, що якби не крапельниця, то вже давно сам би вскочив з дивану та вирушив розбиратися з Ксюхою. Але, блін, доводиться смирно лежати, відчуваючи себе абсолютно безпомічним.

***

  Артем підіймається нагору, в кімнату сестри, та стикається в дверях із медсестрою. Жінка прямує до вітальні, щоб поправити крапельницю Нікіті. Артем розуміє, що треба якомога скоріше розібратись з сестрою, інакше сюди прийде друг і зробить це сам.

- Ксю, ти шо витворяєш?! – починає він з порога, щільно зачиняючи за собою двері. – Нафіга ти виклала фотку з Ніком в інсту?

- Яку фотку? – Ксенія – сама невинність.

- Ту саму! У ліжку! – дратується брат.

- А, цю… Так там же його обличчя не видно.